В Індії винесли вирок групі чоловіків, які ґвалтували жінок понад 30 років тому

Джерело: BBC

В Індії суд виніс вирок групі чоловіків, які понад 30 років тому зґвалтували низку жінок.

Сушма (ім’я змінено – ред.) є однією з тих, кого зґвалтувала група чоловіків. Це сталось у 1992 році, коли їй було 18 років. Тоді вона зустрілась зі знайомим чоловіком, який привіз її на покинутий склад під приводом перегляду відеокасет з фільмами.

Однак на складі їх чекали ще 6-7 чоловіків, які зв’язали дівчину, зґвалтували та фотографували свої злочинні дії.

Всі чоловіки належали до багатих та впливових сімей Аджмера, міста у західному індійському штаті Раджастхан.

“Після того, як вони мене зґвалтували, один з них дав мені 200 рупій, щоб я купила помаду. Я не взяла грошей”, – пригадала Сушма.

Минулого тижня – через 32 роки після зґвалтування – Сушма стала свідком того, як її кривдників визнали винними та винесли вирок – довічне ув’язнення.

“Сьогодні мені 50 років і я нарешті відчуваю, що добилась справедливості. Але це не поверне мені того, що я втратила”, – сказала Сушма.

За словами жінки, суспільство роками її цькувало через зґвалтування. Саме через це зруйнувались два її шлюби: чоловіки розлучались з нею, коли дізнавались про її минуле.

Сушма – одна з 16 виживших осіб (всі школярки або студентки), яких ґвалтувала та шантажувала група впливових чоловіків.

Злочини вони скоювали протягом кількох місяців у 1992 році. Їхня справа була резонансною і викликала масові протести.

Минулого тижня суд виніс вирок 6 з 18 обвинувачених. Жоден з них не визнав провини, а їхні адвокати сказали, що подаватимуть апеляцію.

Щодо інших 12 обвинувачених, то вісьмох з них ще у 1998 році визнали винними і засудили до довічного ув’язнення. Та згодом вищий суд чотирьох із них виправдав, а решті скоротив термін ув’язнення до 10 років.

З чотирьох, що залишились, один скоїв суїцид, другого засудили до довічного ув’язнення у 2007 році (у 2013 році його виправдали), третього засудили по іншій незначній справі (згодом оправдали), а останній і досі переховується.

“Чи можна взагалі назвати це (вирок 20 серпня 2024 року) правосуддям? Рішення суду – це не правосуддя”, – сказав журналіст Сантош Гупта, який писав про цю справу та свідком обвинувачення.

Такої ж думки і адвокатка Верховного суду Ребека Джон, яка сказала, що вкотре “затримка правосуддя означає відмову у правосудді”.

Адвокатка обвинувачення Вірендра Сінгха Ратхора сказала, що чоловіки використовували свою владу та вплив, аби обманювати, погрожувати та заманювати жінок.

Вони фотографували та знімали на відео злочини, а потім цими ж матеріалами шантажували жінок і чоловіків, аби вони мовчали або приводили їм нових жінок.

“В одному випадку вони запросили знайомого чоловіка на вечірку та напоїли його. Вони зробили його компрометуючі фото та пригрозили опублікувати їх, якщо він не приведе своїх подруг на зустріч з ними. Так вони продовжували отримувати жінок”, – сказала Ратхора.

Один з обвинувачених мав потужні політичні та соціальні зв’язки, зокрема з даргах – відомою мусульманською святинею у місті.

За словами Гупти, саме завдяки цим зв’язкам про злочини кілька місяців ніхто не знав, хоча були люди, які знали про це, зокрема ті, хто проявляв фото зроблені під час зґвалтувань та навіть деякі поліціянти.

Журналіст випадково отримав деякі з цих фото, на яких, за його словами, “деякі з найвпливовіших чоловіків міста скоювали відразливі речі з незайманими молодими дівчатами”.

“І були докази цього. Але ніякої суттєвої реакції з боку поліції чи суспільства не було”, – додав Гупта.

Тоді у його газеті опублікували фото молодої дівчини, оголеної до пояса, затиснутої між двома чоловіками, які торкались її грудей. Один з чоловіків посміхався на камеру. Лице дівчини було розмите.

Це викликало шок у місцевих жителів. Люди висловили обурення і почали протестувати по всьому штату.

“Нарешті уряд скоїв якісь конкретні дії. Поліція зареєструвала справу про зґвалтування та шантаж і його передали у департамент кримінальних розслідувань штату”, – розповіла Ратхор.

За її словами, судовий процес затягнувся на 32 роки через низку факторів, зокрема неправомірні арешти обвинувачених, затягування з боку захисту, недостатнє фінансування сторони обвинувачення та проблеми у системі правосуддя.

Коли у 1992 році поліція висунула перші обвинувачення, шестеро чоловіків – яких засудили 20 серпня – не були притягнуті до відповідальності, бо переховувались.

Обвинувачення їм висунули у 2002 році, хоча на той час вони продовжували переховуватись. Двох з них арештували у 2003 році, одного у 2005, двох у 2012 і останнього у 2018.

Щоразу, як арештовували нового обвинуваченого, судовий процес починався заново і захист викликав на суд жінок, які пережили насилля, та свідків.

Це було травматичним для жінок, яких ґвалтували, оскільки за законами Індії, обвинувачений має право бути присутнім на дачі показів у суді. Відтак вони щоразу заново переживали свою травму.

Ратхор пригадала, як кілька жінок, яким вже було по 40-50 років, кричали у суді та питали, чому їх постійно викликають, хоча пройшло десятки років після зґвалтувань.

З часом поліції стало важче шукати свідків злочинів.

“Багато з них не хотіли мати зв’язок з цією справою, бо їхнє життя тривало”, – додала Ратхор.

Вона додала, що навіть зараз один з обвинувачених переховується. Якщо його арештують або якщо інший обвинувачений подасть апеляцію на вирок у вищий суд, свідків та жінок, які пережили зґвалтування, знову викликатимуть до суду.

Сушма була однією з трьох жінок, чиї покази були основними для вироку шістьом підозрюваним.

“Я ніколи не змінювала свою історію. Я була молода та незаймана, коли ці люди зробили це зі мною. Вони позбавили мене всього. Тепер мені немає що втрачати”, – сказала вона.

• Після зґвалтування і вбивства 31-річної лікарки в Калькутті (Індія), місцеві медики уже понад тиждень продовжують протестувати, попри заклики уряду повернутися до роботи.