В ISW проаналізували реакцію Кремля на події у Курській області
Джерело: Інститут вивчення війни
Аналітики ISW прокоментували реакцію Кремля на події у Курській області РФ зауваживши, що російська влада опинилась у суперечливому становищі.
7 серпня президент РФ Володимир Путін зібрав засідання Радбезу, де назвав події у Курській області “широкомасштабною провокацією” і доручив координувати допомогу регіону.
Після засідання він зустрівся з очільниками силових структур РФ, аби обговорити вторгнення в область. Під час цієї зустрічі очільник російського генштабу Валерій Герасимов доповів Путіну, що ситуація у Курській області під контролем і російські силовики нібито зупинили просування українських військових, завдавши значних втрат.
Герасимов додав, що російські війська завершать свою операцію, коли розгромлять українські війська і вийдуть на кордон Курської області з Україною.
“Інші російські офіційні особи подвоїли ці суперечливі моменти, часто намагаючись знайти баланс між тривожністю українського механізованого штурму та проникнення на російську територію та запевненнями статус-кво в тому, що Кремль “тримає ситуацію під контролем””, – мовиться у звіті.
Фахівці зауважили, що у російському міноборони 6 серпня повідомили, що на території Курської області увірвалась українська ДРГ, яка згодом відступила. Проте через деякий час цю публікацію відредагували. В ISW вважають, що у міністерстві таким чином хотіли уникнути негативної реакції на неправдиву інформацію.
Також виконуючий обов’язки глави Курської області Олексій Смірнов заявив, що ситуація “перебуває під особистим контролем [Путіна]” і додав, що кілька тисяч мирних жителів Курської області вже евакуювали район.
Перший віцепрем’єр РФ Денис Мантуров доручив мінфіну Росії виділити перший транш у розмірі 1,8 млрд рублів (близько 20,9 млн доларів) для допомоги жителям Курської області в переселенні.
Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін оголосив, що розпочато розслідування щодо української “провокації”.
“Кремль, ймовірно, прагне збалансувати свої повідомлення з двома суперечливими цілями: як дискредитувати Україну на міжнародному рівні за проведення цієї атаки на території Росії, так і уникати розпалювання внутрішньої паніки щодо масштабів, наслідків і потенційних результатів української операції. Однак Кремль ризикує дискредитувати себе серед певних спільнот, начебто відкидаючи значення нападу, називаючи його лише “провокацією””, – зауважили фахівці.
Зокрема кілька російських воєнкорів вже активно критикують російське командування за те, що воно не запобігло вторгненню у Курську область.
Вони стверджують, що командування знало про накопичення сил ЗСУ на цьому напрямку, однак не зреагувало належним чином.
Що передувало?
Вранці 6 серпня низка російський “Z-пабліків” почали повідомляти про прорив кордону у Курській області. Т.в.о. губернатора Курської області Олексій Смірнов, своєю чергою, запевняв, що російські прикордонники відбили наступ.
Та вже згодом у російському Міноборони визнали прорив кордону.
За їх даними, до РФ увійшли близько 300 українських бійців з танками та ББМ.
МО РФ звинуватило 22-гу механізовану бригаду ЗСУ у нападі на Курську область. Пресслужба бригади наразі не коментує ситуацію. Генштаб ЗСУ, Легіон “Свобода Росії” поки що теж нічого не повідомляють.
Вже надвечір 6 серпня стало відомо, що російська влада евакуювала 90% жителів усіх чотирьох населених пунктів Свердликівської сільради Суджанського району Курської області РФ.
Станом на 7 серпня у Курській області тривають бої. Зокрема телеграм-канал Astra з посиланням на російських воєнкорів та місцевих жителів пише, що ЗСУ просуваються углиб області, а з евакуацією цивільних виникли проблеми.
У деяких “Z-пабілках” скаржаться, мовляв, ЗСУ взяли під контроль одну з найбільших газорозподільних станцій в Європі. Щобільше, вони пишуть, що російське командування ухвалило рішення “здати” місто Суджа. Окрім цього, окупанти пишуть, що до Курської АЕС залишилось “пів дороги”.
Варто зауважити, що українські військові структури ніяк не коментують події у Курській області РФ.
- Ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасово виконуючий обов’язки глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.
Президент Польщі Анджей Дуда навмисно не з’явився на груповому фото з іншими лідерами під час кліматичного саміту в Баку. Глава держави не захотів фотографуватися з білоруським лідером Олександром Лукашенком.
Заступник голови МЗС Леонід Тимченко повідомив, що в Україні станом на 12 листопада офіційно зареєстровані 53 868 осіб, котрі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 156 бойових зіткнень.
Російський президент Володимир Путін відмовився відвідувати саміт G20 у Бразилії 18-19 листопада, заявив російський посол Марат Бєрдиєв.
12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.