В ISW проаналізували реакцію Кремля на події у Курській області
Джерело: Інститут вивчення війни
Аналітики ISW прокоментували реакцію Кремля на події у Курській області РФ зауваживши, що російська влада опинилась у суперечливому становищі.
7 серпня президент РФ Володимир Путін зібрав засідання Радбезу, де назвав події у Курській області “широкомасштабною провокацією” і доручив координувати допомогу регіону.
Після засідання він зустрівся з очільниками силових структур РФ, аби обговорити вторгнення в область. Під час цієї зустрічі очільник російського генштабу Валерій Герасимов доповів Путіну, що ситуація у Курській області під контролем і російські силовики нібито зупинили просування українських військових, завдавши значних втрат.
Герасимов додав, що російські війська завершать свою операцію, коли розгромлять українські війська і вийдуть на кордон Курської області з Україною.
“Інші російські офіційні особи подвоїли ці суперечливі моменти, часто намагаючись знайти баланс між тривожністю українського механізованого штурму та проникнення на російську територію та запевненнями статус-кво в тому, що Кремль “тримає ситуацію під контролем””, – мовиться у звіті.
Фахівці зауважили, що у російському міноборони 6 серпня повідомили, що на території Курської області увірвалась українська ДРГ, яка згодом відступила. Проте через деякий час цю публікацію відредагували. В ISW вважають, що у міністерстві таким чином хотіли уникнути негативної реакції на неправдиву інформацію.
Також виконуючий обов’язки глави Курської області Олексій Смірнов заявив, що ситуація “перебуває під особистим контролем [Путіна]” і додав, що кілька тисяч мирних жителів Курської області вже евакуювали район.
Перший віцепрем’єр РФ Денис Мантуров доручив мінфіну Росії виділити перший транш у розмірі 1,8 млрд рублів (близько 20,9 млн доларів) для допомоги жителям Курської області в переселенні.
Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін оголосив, що розпочато розслідування щодо української “провокації”.
“Кремль, ймовірно, прагне збалансувати свої повідомлення з двома суперечливими цілями: як дискредитувати Україну на міжнародному рівні за проведення цієї атаки на території Росії, так і уникати розпалювання внутрішньої паніки щодо масштабів, наслідків і потенційних результатів української операції. Однак Кремль ризикує дискредитувати себе серед певних спільнот, начебто відкидаючи значення нападу, називаючи його лише “провокацією””, – зауважили фахівці.
Зокрема кілька російських воєнкорів вже активно критикують російське командування за те, що воно не запобігло вторгненню у Курську область.
Вони стверджують, що командування знало про накопичення сил ЗСУ на цьому напрямку, однак не зреагувало належним чином.
Що передувало?
Вранці 6 серпня низка російський “Z-пабліків” почали повідомляти про прорив кордону у Курській області. Т.в.о. губернатора Курської області Олексій Смірнов, своєю чергою, запевняв, що російські прикордонники відбили наступ.
Та вже згодом у російському Міноборони визнали прорив кордону.
За їх даними, до РФ увійшли близько 300 українських бійців з танками та ББМ.
МО РФ звинуватило 22-гу механізовану бригаду ЗСУ у нападі на Курську область. Пресслужба бригади наразі не коментує ситуацію. Генштаб ЗСУ, Легіон “Свобода Росії” поки що теж нічого не повідомляють.
Вже надвечір 6 серпня стало відомо, що російська влада евакуювала 90% жителів усіх чотирьох населених пунктів Свердликівської сільради Суджанського району Курської області РФ.
Станом на 7 серпня у Курській області тривають бої. Зокрема телеграм-канал Astra з посиланням на російських воєнкорів та місцевих жителів пише, що ЗСУ просуваються углиб області, а з евакуацією цивільних виникли проблеми.
У деяких “Z-пабілках” скаржаться, мовляв, ЗСУ взяли під контроль одну з найбільших газорозподільних станцій в Європі. Щобільше, вони пишуть, що російське командування ухвалило рішення “здати” місто Суджа. Окрім цього, окупанти пишуть, що до Курської АЕС залишилось “пів дороги”.
Варто зауважити, що українські військові структури ніяк не коментують події у Курській області РФ.
- Ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасово виконуючий обов’язки глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.
Після хвилі гострої критики з боку США та правозахисників, Світовий економічний форум відкликав запрошення Аббаса Арагчі. Організатори визнали присутність іранського дипломата недоречною через трагічні події останніх тижнів.
Британська влада анонсувала перехід до більш гнучкого нагляду за конкуренцією на ринку. Нові пропозиції спрямовані на зменшення бюрократичного тиску на компанії, що супроводжується значними державними інвестиціями у сферу штучного інтелекту.
У вищому керівництві Чеської Республіки спалахнув гострий конфлікт через ініціативу передати Україні бойову авіацію. Президент Петр Павел звинуватив своїх політичних опонентів у егоїзмі після їхньої відмови продати чотири винищувачі L-159.
Напередодні парламентських виборів японська влада вирішила піти на безпрецедентні економічні кроки. Нова стратегія Санае Такаїті передбачає скасування податків на їжу та перегляд політики жорсткої економії для стимулювання інвестицій.
Президент Сирії Ахмед аль-Шараа та лідер США Дональд Трамп провели телефонні переговори щодо стабілізації ситуації в регіоні. Сторони зосередилися на збереженні територіальної цілісності Сирії та спільній протидії загрозам ісламського тероризму.