В ISW проаналізували стратегію Путіна щодо протидії «екстремізму» з України
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували нову стратегію протидії “екстремізму” президента Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і балансувати між потребою РФ в робочій силі для її економіки й армії.
Як зазначається, Путін закріпив так звану політику “денацифікації” України в новому документі державної стратегії про протидію нібито “екстремізму”, демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.
Згідно з повідомленням, останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Стратегія 2024 року вперше містить згадки про “русофобію”, яку документ визначає як “недружнє, упереджене та вороже” ставлення та “дискримінаційні дії” щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
“Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно “ліквідувати” джерело екстремістських загроз, яке походить з України”, – йдеться в документів.
За словами аналітиків, згадки в документі про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є “першопричиною” війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
- Президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє вилучити організації “Талібан” та “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) зі списку терористичних, створюючи правову основу для змін у відносинах з цими угрупованнями.
Триває 1509-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.