В ISW проаналізували стратегію Путіна щодо протидії «екстремізму» з України
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували нову стратегію протидії “екстремізму” президента Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і балансувати між потребою РФ в робочій силі для її економіки й армії.
Як зазначається, Путін закріпив так звану політику “денацифікації” України в новому документі державної стратегії про протидію нібито “екстремізму”, демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.
Згідно з повідомленням, останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Стратегія 2024 року вперше містить згадки про “русофобію”, яку документ визначає як “недружнє, упереджене та вороже” ставлення та “дискримінаційні дії” щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
“Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно “ліквідувати” джерело екстремістських загроз, яке походить з України”, – йдеться в документів.
За словами аналітиків, згадки в документі про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є “першопричиною” війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
- Президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє вилучити організації “Талібан” та “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) зі списку терористичних, створюючи правову основу для змін у відносинах з цими угрупованнями.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.