В ISW проаналізували стратегію Путіна щодо протидії «екстремізму» з України
Джерело: ISW
Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували нову стратегію протидії “екстремізму” президента Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і балансувати між потребою РФ в робочій силі для її економіки й армії.
Як зазначається, Путін закріпив так звану політику “денацифікації” України в новому документі державної стратегії про протидію нібито “екстремізму”, демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.
Згідно з повідомленням, останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Стратегія 2024 року вперше містить згадки про “русофобію”, яку документ визначає як “недружнє, упереджене та вороже” ставлення та “дискримінаційні дії” щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
“Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно “ліквідувати” джерело екстремістських загроз, яке походить з України”, – йдеться в документів.
За словами аналітиків, згадки в документі про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є “першопричиною” війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
- Президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє вилучити організації “Талібан” та “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) зі списку терористичних, створюючи правову основу для змін у відносинах з цими угрупованнями.
Російські війська 19 липня вдарили ракетами по цивільному суховантажному судну GOLDEN LEO, яке виходило із зони бойових дій із вантажем збіжжя. Загинули п’ятеро людей, ще п’ятьох членів екіпажу розшукують.
У Запоріжжі кількість постраждалих внаслідок російського удару збільшилася до 33 осіб, повідомив глава Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Ввечері 19 липня російські війська вдарили керованими авіабомбами по житловому кварталу Запоріжжя. Внаслідок ворожого обстрілу загинули двоє осіб.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що черговий масштабний обстріл Росії підтверджує необхідність підтримувати Україну та посилювати оборону Польщі.
Станом на вечір 19 липня кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу Києва зросла до 17 осіб.