В Норвегії помер російський кит-шпигун, названий на честь Путіна
Джерело: Sky News
Норвезькі групи захисту тварин вимагають кримінального розслідування, стверджуючи, що мають “переконливі докази” того, що хтось застрелив російського кита-шпигуна.
Кита, на ім’я Хвалдимир, вперше помітили біля норвезького острова Інгоя у квітні 2019 року. На ньому була пряжка і щось, схоже на кріплення для невеликої камери.
Фото: AP
На одній із пряжок було написано “обладнання Санкт-Петербург”. Тоді йому дали ім’я Хвалдимир, яке поєднує норвезьке слово, що означає кит – hval, і ім’я російського президента Путіна Володимир.
Припускають, що кит потрапив у Норвегію, перепливши з російських вод, де його, ймовірно, тримали в полоні та навчали для військових цілей.
А в суботу в затоці Рісавіка на півдні Норвегії знайшли тіло кита.
Дві природоохоронні групи, OneWhale і NOAH, вимагають кримінального розслідування, стверджуючи, що він був убитий вогнепальною зброєю.
“Кілька ветеринарів, біологів і експертів переглянули докази травм Хвалдимира, визначивши, що смерть кита стала результатом злочинного діяння”, – заявили в OneWhale.
Директорка NOAH Сірі Мартінсен сказала:
“Поранення кита викликають тривогу – це шок… надзвичайно важливо, щоб швидко була залучена поліція”.
Групи поділилися фотографіями, на яких видно смуги крові та діри на тілі Хвалдимира. Однак офіційні особи повідомили американській партнерській мережі Sky NBC News, що остаточна оцінка може зайняти до трьох тижнів, а кит проходить патологоанатомічний аналіз.
- Група з 77 китів загинула після масової висадки на мілину на пляжі в Оркнейських островах.
- У США біля узбережжя Вірджинії виявили північноатлантичного кита, який загинув, ймовірно, через зіткнення з кораблем.
- У Західній Австралії операція з порятунку більше сотні китів, які викинулися на берег, завершилася частковим успіхом. Представникам охорони дикої природи вдалося повернути в океан більшість ссавців.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).
На Херсонщині зібрали перші 500 т кавунів попри систематичні дронові атаки росіян.
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що Світовий банк скерує місту більш як 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури на тлі регулярних російських обстрілів.
Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомило, що Росія нарощує вплив на інформаційний простір Африканського континенту, використовуючи ресурси державних ЗМІ — зокрема, агентства ТАСС і телеканалу RT.