В Одесі частину пошкодженого Спасо-Преображенського собору доведеться зносити

Джерело: Ukraine Media Center Odesa.

Внаслідок російського обстрілу у ніч на 23 липня окупанти влучили ракетою у Спасо-Преображенський собор. Ворог фактично знищив вівтарну частину, яку доведеться зносити.

Фото: Олексій Кулеба

Поки що невідомо, в якому стані перебуває фундамент, оскільки ракета пробила два поверхи вниз. Водночас нижній храм уцілів, і там комісія дозволила проводити служби. Утім, треба буде провести ремонт, бо постраждали вікна.

“Попали саме в серце собору – вівтарну частину. Це найголовніше місце, яке може бути в храмі: вівтар, де завершується божественна літургія. Цей вівтар просто зник”, – сказав Максиміан Погореловський, протоієрей, представник Одеської єпархії УПЦ.

За його словами, “чудом” вцілила Касперівська ікона Божої Матері, яка перебувала в епіцентрі вибуху.

Фото: МКІП

Станом на сьогодні існують ризики обвалення пошкоджених частин. Також необхідно перекрити частину даху, щоб не дощ не завдав додаткових пошкоджень.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.