В Одесі створили мапу об’єктів культурної спадщини, пошкоджених внаслідок російських атак
Джерело: Одеська міська рада
В Одесі розробили мапу об’єктів культурної спадщини та історичних будівель у межах власності всесвітньої спадщини “Історичний центр Одеси”, пошкоджених внаслідок ракетних атак РФ.
Зазначається, що 20 та 23 липня, а також 14 серпня 2023 року, під час ракетних атак РФ по Одесі на об’єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Історичний центр Одеси” пошкоджень зазнали 87 будівель, що мають статус пам’яток архітектури, культури та історії.
У цих будинках розміщувалися музеї, музична школа, дитячий садок, науковий центр, аматорський театр, квартири мирних громадян. Одна з ракет вразила містобудівну домінанту історичного центру – Спасо-Преображенський собор.
Також через вибухову хвилю завдано шкоди декільком десяткам кварталів історичної житлової забудови – як на території об’єкта всесвітньої спадщини, так і в його буферній зоні.
У міськраді наголосили, що учасники 45-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО отримали екземпляри цієї мапи, щоб мати можливість наочно ознайомитися з інформацією про пошкоджені об’єкти культурної спадщини.
Зображення: Одеська міська рада
Зазначимо, що станом на 25 серпня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 823 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 109, місцевого значення – 650, щойно виявлених – 64.
Із них пам’ятки архітектури складають 252 об’єкти, архітектури та містобудування – 244, історії – 199, архітектури та містобудування, історії – 32, архітектури, історії – 30, археології – 20, монументального мистецтва – 19, містобудування, монументального мистецтва – 17, містобудування – 5, науки і техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 1.
- Місія ЮНЕСКО готує звіт про наслідки ракетних ударів по всесвітній спадщині в Одесі. Надалі інформацію залучать під час зустрічі країн-учасниць Гаазької конвенції у грудні, її можуть використати як доказ у міжнародних судах.
- 29 липня до Одеси прибула місія Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) для оцінки шкоди, завданої культурним і релігійним об’єктам ракетними ударами російської армії впродовж 19-23 липня.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.