В Одеській області загинули двоє енергетиків «Укренерго» внаслідок масованої атаки РФ

Джерело: “Укренерго

17 листопада під час ракетного обстрілу Одеської області загинули двоє працівників компанії “Укренерго” — Дмитро Камінний та Максим Шаргородський. Обидва чоловіки віддали значну частину свого життя роботі на енергетичну інфраструктуру України.

Фото: “Укренерго”

Дмитрові Камінному було 41 рік. Протягом 16 років він працював в “Укренерго”, а з 2012 року обіймав посаду диспетчера на електропідстанції, де й загинув. У нього залишилася десятирічна донька. Колеги та близькі згадують Дмитра як професіонала, надійного друга та люблячого батька і чоловіка.

Максим Шаргородський загинув у 44 роки. Він працював на підстанції “Укренерго” з 2005 року, починаючи з посади електрослюсаря і електромонтера, а згодом став диспетчером. У період повномасштабної війни Максима мобілізували та він  повернувся до цивільної роботи в травні 2023 року. У нього залишилася 14-річна донька.

“Висловлюю співчуття родинам та друзям загиблих. Втрачати близьких людей – завжди боляче. А раптова смерть від ворожих ракет – ще більш гірка втрата. Ми завжди будемо пам’ятати колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Це наш спільний біль, і не тільки компанії, енергетиків – а загалом держави. Сподіваюсь, світ врешті змусить агресора належно відповісти за кожне відібране життя”, – зазначив т.в.о. голови правління “Укренерго” Олексій Брехт.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.