В Україні відзначають 88-му річницю народження В’ячеслава Чорновола
Сьогодні, 24 грудня, минає 88 років від дня народження В’ячеслава Чорновола – одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та символу боротьби за незалежність України. За свою принципову позицію він провів у радянських таборах і на засланні загалом близько 17 років, послідовно захищаючи права українців і відкрито протистоячи тоталітарній системі. У 2025 році в різних регіонах України відбуваються заходи з ушанування його пам’яті – віче, покладання квітів і публічні дискусії про його спадщину, зокрема у Львівській та Івано-Франківській областях.
В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки Катеринопільського району Київської області, нині Черкащина, у родині вчителів. Його родина зазнала репресій з боку радянської влади ще у 1937 році, що визначило атмосферу страху й постійних переїздів у дитинстві майбутнього політика. Попри це, Чорновіл здобув блискучу освіту: закінчив школу із золотою медаллю, а згодом – Київський університет імені Тараса Шевченка з відзнакою, обравши шлях журналіста. Уже в студентські роки він зазнавав переслідувань за власні переконання, а спроби наукової кар’єри були заблоковані через його політичну позицію.
У 1960-х роках Чорновіл став одним із провідних представників руху шістдесятників і активним учасником українського дисидентського середовища. Його публічні виступи, правозахисні тексти та участь у знакових акціях протесту зробили його однією з найпомітніших фігур опору радянському режиму. За це він неодноразово був засуджений, а його праці, зокрема “Лихо з розуму” та “Правосуддя чи рецидиви терору?”, здобули міжнародний розголос і водночас спричинили нові хвилі репресій.
Після звільнення Чорновіл не припинив боротьби: він став ініціатором підпільного “Українського вісника”, одним із засновників Української Гельсінської групи та активним учасником правозахисного руху. У 1980-х роках, попри нові арешти, голодування і заслання, він залишався моральним авторитетом для українського суспільства.
З початком перебудови Чорновіл повернувся в публічну політику, став одним із засновників Народного Руху України та одним з архітекторів української незалежності. Як народний депутат і лідер демократичної опозиції він був серед ініціаторів Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України. У 1991 році Чорновіл посів друге місце на перших президентських виборах, здобувши широку підтримку, особливо на заході країни.
25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі за загадкових обставин. Його смерть і досі викликає запитання у соратників і родини, а похорон перетворився на один із наймасовіших в історії незалежної України.
Чорновіл залишився в історії як символ незламності та послідовної боротьби за українську державність. Посмертно йому присвоєно звання Героя України, його ім’ям названо вулиці, школи та встановлено пам’ятники, а спадщина політика й сьогодні надихає українців у боротьбі за свободу та правду.
- 1 грудня 1991 року відбулася знакова подія в історії України: перші вибори президента незалежної держави. У день, коли українці масово підтримали незалежність на референдумі, вони обрали своїм першим президентом Леоніда Кравчука, колишнього комуніста та голову Верховної Ради – замість проукраїнського В’ячеслава Чорновола.
Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ. Він назвав його “базовим документом про закінчення війни”.
Сьогодні, 24 грудня, минає 88 років від дня народження В’ячеслава Чорновола – одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та символу боротьби за незалежність України. За свою принципову позицію він провів у радянських таборах і на засланні загалом близько 17 років, послідовно захищаючи права українців і відкрито протистоячи тоталітарній системі. У 2025 році в різних регіонах України відбуваються заходи з ушанування його пам’яті – віче, покладання квітів і публічні дискусії про його спадщину, зокрема у Львівській та Івано-Франківській областях.
23 грудня в Національному музеї історії України відбулося відкриття виставки “Про Я. З життя української “еліти””. Для широкого загалу експозиція стане доступною з 24 грудня. Проєкт присвячений критичному осмисленню постаті Віктора Януковича як символу проросійського курсу, системної корупції та управлінської деградації української держави на початку ХХІ століття.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.