В ЄС мають вдвічі збільшити витрати на оборону після приходу Трампа — Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Європейським країнам, особливо 15 найбільшим членам НАТО, можливо, доведеться суттєво збільшити свої оборонні витрати через загрозу агресії Росії в Україні та ймовірне скорочення підтримки США, якщо Дональд Трамп повернеться до президентства.
У звіті Bloomberg Intelligence аналітики на чолі з Джорджем Фергюсоном зазначають, що щорічні військові інвестиції європейських країн можуть зрости на 340 мільярдів доларів, досягнувши 720 мільярдів доларів. Такий крок може бути необхідним для підтримки України, протидії Росії та реагування на стратегічні виклики, пов’язані з Китаєм.
Під час своєї попередньої каденції Трамп погрожував скоротити участь США у НАТО, якщо союзники не збільшать оборонні витрати. На його думку, європейські країни мають взяти більшу частину фінансового навантаження у сфері безпеки.
Аналітики підкреслюють, що європейській обороні терміново потрібні танки, артилерійські установки, бойові машини піхоти, а також авіація підтримки, зокрема транспортні літаки та підводні апарати. Проте через десятиліття недостатнього фінансування після завершення холодної війни реорганізація оборонного сектору може тривати більше десяти років.
Фергюсон також зауважив, що нинішня оборонно-промислова база Європи має обмежені можливості для швидкого забезпечення зростаючих потреб. Ланцюги постачання аерокосмічної та оборонної галузей уже перевантажені, а затримки у виконанні замовлень збільшуються.
Збільшення витрат може створити можливості для провідних оборонних компаній, таких як Leonardo SpA, Airbus SE, BAE Systems Plc та Rolls Royce Holdings Plc. Однак експерти наголошують, що країнам доведеться переглянути свої бюджетні пріоритети для забезпечення необхідного рівня обороноздатності.
Звіт з’явився на тлі попередження колишнього президента Європейського центрального банку Маріо Драгі, який вважає, що недостатні інвестиції можуть призвести до “повільної агонії” ЄС. Він закликав країни регіону збільшити промисловий потенціал у сфері оборони для збереження основних цінностей Союзу.
- Європейські лідери закликають адміністрацію президента США Джо Байдена посилити підтримку України до завершення його терміну в січні. Вони спонукають зміцнити позиції Києва на тлі очікувань щодо потенційних змін у зовнішній політиці США після інавгурації Дональда Трампа 20 січня.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.