В ЄС не розморожували кошти для Угорщини в обмін на 50 млрд євро для України

Джерело: Reuters

Євросоюз прийняв рішення не розморожувати кошти для Угорщини в обмін на створення Фонду для України на суму 50 млрд євро.

Дипломати повідомили, що для отримання “зеленого світла” від Угорщини для надання допомоги Україні “блок не взяв на себе зобов’язань щодо виділення мільярдів євро з фондів ЄС, призначених для Угорщини, але заморожених Брюсселем через стурбованість щодо прав людини і верховенства закону в країні”.

Зазначено, що передача Україні 50 млрд євро передбачає регулярне щорічне обговорення пакету та можливість його перегляду через два роки “в разі необхідності”.

Зазначимо, на щорічному перегляді наполягала Угорщина, аби мати можливість впливати на рішення виплати кожен рік. Раніше припускалося, що лідери ЄС проводитимуть щорічні дебати щодо того, як Україна розпоряджається грошима ЄС на основі звітів Європейської комісії.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.