В ЄС ухвалили закон про посилення оборонної промисловості через спільні закупівлі

Джерело: Європейський парламент

12 вересня 530 євродепутатів підтримали закон щодо посилення європейської оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA). Це дозволить країнам ЄС закрити найбільш нагальні та критичні оборонні потреби, які з’явилися після передання військової допомоги Україні.

Новий регламент діятиме до 31 грудня 2025 року як тимчасовий інструмент. Проти нього виступили лише 66 євродепутатів.

Ще на початку літа 2023 року Європарламент і Рада ЄС домовилися про виділення 300 млн євро для фінансування цього інструмента.

Тепер консорціум щонайменше з трьох країн зможе займатися проведенням спільних закупівель. Країни мають замовити озброєння у компаній з Євросоюзу або асоційованих країн.

Очікується, що фінансовий внесок ЄС в кожну закупівлю становитиме 15%. Його можуть збільшити до 20%, якщо озброєння купується для України чи Молдови або замовлення призначене малому та середньому бізнесу.

Перше, ніж закон набуде чинності, його має затвердити Рада ЄС.

У Росії планують зняти дитячий художній фільм “Небесні леви” про школярів, які навчаються керувати безпілотниками. 

Арбітражний суд зобов’язав РФ, сплатити понад 327 млн доларів компенсації збитків, завданих внаслідок незаконної експропріації активів ПриватБанку у Криму. Сума включає проценти, нараховані починаючи з 18 квітня 2014 року (які продовжуватимуть нараховуватися до повної сплати), та іншими відповідними витратами та видатками, які зазнав банк.

Більшість українців вважають, що у війні переможе Україна. Водночас значна частина громадян допускає переговори з Росією для завершення бойових дій.

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру командувачу Чорноморського флоту РФ Сергію Пінчуку, котрий у липні 2024 року наказав ударити “Калібрами” по багатоповерхівці у Києві

Кількість громадян Росії з посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання у країнах Європейського Союзу зросла на 105 тисяч від початку повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці 2021 року відповідні документи мали 771,8 тисячі росіян, тоді як до кінця 2025-го — вже 876,6 тисячі. Загальна кількість зросла на 13,6%.