В ЄС ухвалили закон про посилення оборонної промисловості через спільні закупівлі
Джерело: Європейський парламент
12 вересня 530 євродепутатів підтримали закон щодо посилення європейської оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA). Це дозволить країнам ЄС закрити найбільш нагальні та критичні оборонні потреби, які з’явилися після передання військової допомоги Україні.
Новий регламент діятиме до 31 грудня 2025 року як тимчасовий інструмент. Проти нього виступили лише 66 євродепутатів.
Ще на початку літа 2023 року Європарламент і Рада ЄС домовилися про виділення 300 млн євро для фінансування цього інструмента.
Тепер консорціум щонайменше з трьох країн зможе займатися проведенням спільних закупівель. Країни мають замовити озброєння у компаній з Євросоюзу або асоційованих країн.
Очікується, що фінансовий внесок ЄС в кожну закупівлю становитиме 15%. Його можуть збільшити до 20%, якщо озброєння купується для України чи Молдови або замовлення призначене малому та середньому бізнесу.
Перше, ніж закон набуде чинності, його має затвердити Рада ЄС.
- Згідно з повідомленням Шведського громадського радіо (SR), уряд Швеції звернеться до своїх збройних сил з проханням вивчити можливість відправки своїх винищувачів Gripen в Україну.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.
У Святошинському районі Києва російський удар зруйнував приватний житловий будинок. Унаслідок атаки загинули три жінки з однієї родини.
Для Тегерана ситуація стає дедалі похмурішою: американська блокада іранських портів триває й дає результат. Режим практично більше не може експортувати нафту — своє найважливіше джерело надходження іноземної валюти.