В ЄС ухвалили закон про посилення оборонної промисловості через спільні закупівлі
Джерело: Європейський парламент
12 вересня 530 євродепутатів підтримали закон щодо посилення європейської оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA). Це дозволить країнам ЄС закрити найбільш нагальні та критичні оборонні потреби, які з’явилися після передання військової допомоги Україні.
Новий регламент діятиме до 31 грудня 2025 року як тимчасовий інструмент. Проти нього виступили лише 66 євродепутатів.
Ще на початку літа 2023 року Європарламент і Рада ЄС домовилися про виділення 300 млн євро для фінансування цього інструмента.
Тепер консорціум щонайменше з трьох країн зможе займатися проведенням спільних закупівель. Країни мають замовити озброєння у компаній з Євросоюзу або асоційованих країн.
Очікується, що фінансовий внесок ЄС в кожну закупівлю становитиме 15%. Його можуть збільшити до 20%, якщо озброєння купується для України чи Молдови або замовлення призначене малому та середньому бізнесу.
Перше, ніж закон набуде чинності, його має затвердити Рада ЄС.
- Згідно з повідомленням Шведського громадського радіо (SR), уряд Швеції звернеться до своїх збройних сил з проханням вивчити можливість відправки своїх винищувачів Gripen в Україну.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.