В ЄС заборонять компаніям утилізувати непроданий одяг

Джерело: 2eu.brussels

Європейська комісія офіційно ухвалила нові заходи в межах Регламенту щодо екодизайну для сталих продуктів (ESPR), спрямовані на заборону знищення непроданого одягу, аксесуарів та взуття. Законодавчий крок покликаний зменшити вплив текстильної промисловості на довкілля, адже нині знищується до 9% непроданих товарів, що щороку генерує мільйони тонн викидів CO₂.

До цього часу мільйони речей просто спалювали.

Для великих виробників заборона набуде чинності вже з 19 липня. Решта підприємств повинні будуть відмовитися від утилізації залишків одягу до 2030 року.

Винятки передбачені, наприклад, для пошкоджених товарів або якщо утилізація необхідна з гігієнічних причин. Водночас компанії повинні будуть розкривати інформацію про товари, які вони утилізують.

Нововведення мають змінити нинішню ситуацію на ринку: утилізація текстилю часто обходиться дешевше, ніж його переробка, через що в ЄС щороку на смітники потрапляють мільйони предметів одягу. Свою роль відіграє онлайн-торгівля, де покупці повертають дуже велику кількість товарів — компаніям часто простіше утилізувати їх, ніж повернути у продаж.

За даними Єврокомісії, в Євросоюзі знищується до 9% непроданих пар взуття та різного одягу — найчастіше їх спалюють. Це призводить до викиду близько 5,6 млн тонн вуглекислого газу на рік — більше, ніж, наприклад, сукупні викиди всієї Швеції. Лише в онлайн-торгівлі у Німеччині щороку утилізується майже 20 млн повернених товарів. Це негативно впливає на довкілля та клімат.

Замість звички утилізувати речі Єврокомісія має намір стимулювати компанії ефективніше управляти запасами, краще обробляти повернення та розглядати альтернативи — перепродаж, переробку або передачу одягу на благодійність.

Забезпечуючи повторне використання та переробку, ЄС прагне покращити циркулярність, енергоефективність та довговічність продукції, що розміщується на його ринку.

  • Згідно з даними, існує ймовірність того, що до 2030 року глобальна температура повітря на Землі буде на 2 градуси вищою, аніж в епоху доіндустріального рівня.
  • Дослідження показали, що через глобальне потепління у містах в різних куточках світу кількість щурів стрімко зростає.
  • За даними нових досліджень про наслідки змін клімату, площа земель, які постраждали від посухи, зросла утричі з 1980-х років.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.