В Європарламенті відреагували на підозри депутатки з Латвії через співпрацю з ФСБ
Джерело: DW
У зв’язку зі звинуваченнями щодо співпраці латвійської євродепутатки Татьяни Жданок з російськими спецслужбами, представники Європарламенту висловили свою позицію.
Офіційний представник голови Європарламенту Юрій Ласс повідомив, що президентка Європарламенту, Роберта Метсола, “дуже серйозно ставиться” до цих звинувачень та передала справу до Консультативного комітету з кодексу поведінки для розслідування. Це вказує на початок розслідування в Європарламенті.
Роберта Метсола також вирішила внести це питання на обговорення на конференції голів, яка є політичним органом Європарламенту і відповідає за відносини з іншими інституціями ЄС та національними парламентами.
Пресслужба Європарламенту відмовилася коментувати звинувачення щодо Жданок, але вказала, що інформацію про ці звинувачення раніше повідомляли в країні представництва депутатки – в Латвії.
У звіту також зазначено, що всі члени Європарламенту зобов’язані дотримуватися однакових правил згідно з Законом про вибори 1976 року, Статутом Європарламенту та внутрішніми правилами. Це включає зобов’язання щодо незалежності мандата та етики, при чому всі депутати несуть відповідальність перед своїми виборцями.
У випадку порушення кодексу поведінки можуть бути введені санкції з боку голови Європарламенту, що оголошується на пленарному засіданні. Однак рішення про зняття євродепутата з посади приймають компетентні органи його країни.
- У спільному розслідуванні The Insider, Delfi Estonia, латвійського видання Re: Baltica та шведського Expressen з’ясували, що ФСБ РФ завербувала євродепутатку з Латвії Татьяну Жданок, що представляє партію “Русский союз Латвии”.
У ніч на 24 серпня безпілотники атакували об’єкти в Краснодарі, Ставропольському краї та Дагестані. Після ударів виникли пожежі, зокрема на логістичних центрах Ozon.
23 серпня у Києві прем’єр-міністр Йонас Гар Стере та президент Володимир Зеленський підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит фінансування на оборону у $27 млрд.
Норвегія планує зберегти обсяг допомоги Україні у 2027 році на рівні 85 млрд норвезьких крон (близько $9,1 млрд). Основну частину фінансування спрямують на армію.
Російські військові почали перевіряти готовність регіонів до можливої мобілізації. Одні з таких навчань пройшли у Калінінградській області, де відпрацьовувалися процедури призову, розміщення, харчування та озброєння місцевих мешканців, повідомили представники західних розвідувальних служб.