В Європарламенті відреагували на підозри депутатки з Латвії через співпрацю з ФСБ
Джерело: DW
У зв’язку зі звинуваченнями щодо співпраці латвійської євродепутатки Татьяни Жданок з російськими спецслужбами, представники Європарламенту висловили свою позицію.
Офіційний представник голови Європарламенту Юрій Ласс повідомив, що президентка Європарламенту, Роберта Метсола, “дуже серйозно ставиться” до цих звинувачень та передала справу до Консультативного комітету з кодексу поведінки для розслідування. Це вказує на початок розслідування в Європарламенті.
Роберта Метсола також вирішила внести це питання на обговорення на конференції голів, яка є політичним органом Європарламенту і відповідає за відносини з іншими інституціями ЄС та національними парламентами.
Пресслужба Європарламенту відмовилася коментувати звинувачення щодо Жданок, але вказала, що інформацію про ці звинувачення раніше повідомляли в країні представництва депутатки – в Латвії.
У звіту також зазначено, що всі члени Європарламенту зобов’язані дотримуватися однакових правил згідно з Законом про вибори 1976 року, Статутом Європарламенту та внутрішніми правилами. Це включає зобов’язання щодо незалежності мандата та етики, при чому всі депутати несуть відповідальність перед своїми виборцями.
У випадку порушення кодексу поведінки можуть бути введені санкції з боку голови Європарламенту, що оголошується на пленарному засіданні. Однак рішення про зняття євродепутата з посади приймають компетентні органи його країни.
- У спільному розслідуванні The Insider, Delfi Estonia, латвійського видання Re: Baltica та шведського Expressen з’ясували, що ФСБ РФ завербувала євродепутатку з Латвії Татьяну Жданок, що представляє партію “Русский союз Латвии”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не очікує суттєвих змін у стратегії України після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Українські проєкти відновлення отримають додаткові можливості для залучення іспанського фінансування. Додаткове фінансування у 570 млн євро спрямують на підтримку інвестицій, постачання обладнання та участь іспанських компаній у відновленні української економіки.
Велика Британія профінансує на €300 млн постачання Україні 16 шведських винищувачів Gripen E. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва 16 липня.
Туреччина готова взяти на себе провідну роль у військово-морській складовій майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України, котрі також передбачають сухопутний та повітряний компоненти. Нині країни-союзники вже розробляють відповідні плани.
Бойові водолази Центру спеціального призначення НГУ “Омега” знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму.