Вандали розмалювали меморіал жертвам Голокосту в Парижі
Джерело: президент Францїі Емманюель Макрон
На Стіні Праведників Меморіалу Шоа в Парижі з’явилися відбитки рук, помальованих червоною фарбою.
“Приниження Стіни Праведників народів світу є нападом на пам’ять цих героїв та жертв Голокосту. Республіка, як завжди, залишиться непохитною на тлі огидного антисемітизму”, – написав Макрон.
Засудила акт вандалізму й пані мер міста Анн Ідальго, запевнивши, що вже передала справу до прокуратури.
Фото: twitter.com/ArielWeilT
Десятки червоних долонь були намальовані на стіні, де написано імена майже 4000 чоловіків і жінок, які допомагали рятувати євреїв у Франції під час Другої світової війни.
Фото: twitter.com/ArielWeilT
Голова Паризького єврейського центру Аріель Вейль поділився фотографіями цього акту вандалізму на своїй сторінці в Х, зазначивши, що стіни інших будівель у цьому кварталі Парижа, зокрема ясел і шкіл, також були розмальовані.
Це сталося в день пам’яті акції “Зелена записка”, коли було заарештовано 3700 євреїв, яких потім депортували.
- В Амстердамі у “Ніч музеїв” відомі музейні заклади облили червоною фарбою.
Еммануель Макрон офіційно підтвердив своє бажання відновити прямий контакт із російським диктатором найближчим часом. Французький лідер наголосив, що головною метою такої розмови є пошук шляхів до припинення бойових дій.
У соціальних мережах і на платформах для петицій набирають обертів ініціативи із закликами до депортації реперки Нікі Мінаж, яка народилася в Тринідад і Тобаго, але багато років мешкає у США. Причиною хвилі обурення стали публічні політичні заяви артистки та її підтримка адміністрації Дональда Трампа.
Представники Сполучених Штатів та Венесуели розпочали переговори щодо відновлення експорту сирої нафти на американські переробні заводи. Це стало можливим після затримання Ніколаса Мадуро силами США та посилення тиску на чинний режим.
Ісландська співачка Бйорк виступила на підтримку суверенітету Гренландії та розкритикувала ідею можливого приєднання острова до США. Її заява пролунала на тлі нових висловлювань президента Дональда Трампа щодо анексії Гренландії та зростання напруженості у відносинах між США, Данією і гренландською владою на початку 2026 року.
У межах реалізації оборонної стратегії “Арсенал свободи” США переходять на трансформаційну модель взаємодії з виробниками озброєння. Ключовим етапом цієї реформи став семирічний контракт, який має забезпечити військових та союзників рекордною кількістю ракет-перехоплювачів.