Вчені показали обличчя дівчини-підлітка, яку 500 років тому принесли у жертву та заморозили

Джерело: CNN

П’ятсот років тому дівчинку-підлітка, яка була частиною культури інків, принесли в жертву та поховали біля вершини Ампато, сплячого вулкана в горах Анд. З моменту виявлення її неймовірно добре збережених заморожених останків у 1995 році вона стала відомою під багатьма іменами — “Крижана Діва”, Хуаніта та Леді з Ампато — але мало що було відомо про те, ким вона була насправді.

Зараз шведський художник Оскар Нільссон і команда дослідників з Центру Андських досліджень Варшавського університету та Католицького університету Санта-Маріягаве спільно створили 3D-реконструкцію обличчя Хуаніти.

Реконструкція, представлена ​​24 жовтня, є частиною виставки в музеї Андських заповідників у Перу під назвою “Капакоча, слідуючи божествам інків”. Виставка включає останні дослідження про Хуаніту та її життя, а також знахідки з мумій інших інків, виявлених уздовж вершин перуанських Анд.

“Протягом багатьох років мумії розглядалися як об’єкти в музеї. Проводячи наукові дослідження та реконструкцію обличчя, ми хочемо відновити їхню ідентичність. Добре зроблена реконструкція дозволяє нам показати людей, які стояли за історією, яку ми хочемо розповісти”, — сказала докторка Дагмара Соха, біоархеологиня з Центру Андських досліджень Варшавського університету та куратор виставки.

Імперія інків, яка проіснувала приблизно з 1200 до 1533 років, колись простягалася на 4023 кілометри на території сучасного Перу та Чилі. За словами Сохи, одним із найважливіших ритуалів інків була капакоча, яка включала людські жертвоприношення з приношеннями престижних товарів, таких як кераміка, дорогоцінні метали, текстиль і черепашки.

За словами дослідників, ритуали проводилися, щоб задобрити божеств і священні місця та захистити громаду від таких катастроф, як посухи, виверження вулканів і землетруси.

Вершини Анд вважалися священними місцями, а дітей і молодих жінок, яких вважали прекрасними і чистими, обирали для ритуалів жертвопринесення. Вважалося, що їхні жертви принесуть шану їхнім батькам і загробне життя, повне блаженства.

Після принесення в жертву дітей і молодих жінок вважали “посередниками” між людьми та божествами. За словами дослідників, вважалося, що діти возз’єдналися зі своїми предками, які спостерігали за подіями з високих вершин Анд.

Доктор Йохан Рейнхард і його асистент Мігель Сарате виявили Хуаніту, коли вони піднялися на Ампато у вересні 1995 року. Вони досягли вершини на висоті 6312 метрів над рівнем моря лише для того, щоб виявити, що частина її хребта обвалилася, оголивши місце поховання інків і перекидання вмісту приблизно на 70 метрів нижче.

Рейнхард і Зарате помітили оберемок тканини і, піднявши його, виявили, що дивляться в обличчя Крижаної Діви. Вони обережно принесли Хуаніту з гори, де вона зберігається донині в камері, встановленій при температурі мінус 20 градусів за Цельсієм у Музеї Андських святилищ Католицького університету Санта-Марія, де відвідувачі музею можуть побачити її на дисплей.

Дослідження показали, що Хуаніта була здоровою дівчиною у віці 13-15 років, коли померла від удару по голові.

Її поховали в церемоніальному одязі разом із керамічними предметами, золотими та срібними жіночими фігурками, мушлею Спондилуса, їжею, плетеними сумками та керамікою. Керамічні предмети були прикрашені геометричними фігурами, які все ще вивчаються і, можливо, були частиною комунікаційної системи інків.

У 2018 році Соха та команда археологів і вчених розпочали п’ятирічний проєкт з дослідження Хуаніти, а також інших останків і об’єктів, знайдених на засніжених вулканах Ампато, Місті та Пічу-Пічу.

Під час роботи команда виявила, що деякі діти та жінки за кілька тижнів до смерті жували листя коки та пили аяхуаску. Отримані дані свідчать про те, що галюциногенні рослини та психотропні стимулятори могли використовуватися для зменшення тривоги перед смертю.

Команда провела комп’ютерну томографію Хуаніти в березні 2022 року та використала результати для створення 3D-моделі її черепа, яку Нільссон міг би використовувати для реконструкції.

Томографічне сканування її тіла та черепа в поєднанні з дослідженням її віку, кольору обличчя та інших характеристик було використано для створення цифрових зображень.

Нільссон використовувала маркери глибини тканини на основі вимірювань її черепа, щоб уявити пропорції її обличчя, яке включало високі вилиці.

Його процес оживлення обличчя Хуаніти тривав пів року, і він витратив 400 годин на роботу над моделлю.

Відомий своєю роботою з відтворення облич з минулого, Нільссон застосував техніку криміналістичної реконструкції, яка спиралася на різноманітні наукові аналізи, щоб Хуаніта виглядала якомога реалістичніше.

“Я виконую фантастичну роботу, але я також відчуваю велику відповідальність за те, щоб реконструкція була якомога точнішою. Але це найкраща робота, яку я можу уявити. Я сподіваюся, що ви зможете зустріти людину з минулого та створити емоційний зв’язок з історією та її історією, яка є настільки унікальною та чудовою”, — сказав Нільссон.

Репродукції головного убору та шалі, які вона носила, були пофарбовані в природний спосіб і виготовлені з вовни альпаки в Centro Textiles Tradicionales у Чінчеро та Куско, Перу.

Відвідувачі виставки також можуть ознайомитися з результатами досліджень, побачити артефакти з поховань та потримати їх копії. Вони навіть можуть пройти слідами Хуаніти з Куско, столиці імперії інків, через ранчо або тамбо, де караван відпочивав перед жертвопринесенням, і аж до вершин.

“Використовуючи окуляри (віртуальної реальності), відвідувачі можуть здійснити віртуальне паломництво слідами капакочі, слідуючи залишками доріг інків до тамбос — останніх зупинок — на схилах Чачані, Місті та Пічу-Пічу”, — сказала Соха.

Для дослідників, які витратили роки на вивчення Хуаніти, важкий процес повернення її до життя був того вартий.

“Обличчя створює гіперреалістичне враження живої людини. Це був дуже емоційний момент для мене після стільки років роботи з цими муміями — нарешті побачити її обличчя”, — додала Соха.

• Науковцям вдалося з’ясувати, як саме був побудований Великий Сфінкс в Єгипті понад 4500 років тому.