Вчені створили робота, який швидше за марсоходи шукає ознаки життя на Марсі
Джерело: ScienceDaily
Дослідники протестували новий підхід до дослідження поверхні Марса, який може прискорити збір наукових даних і зменшити залежність від постійного керування із Землі. Йдеться про використання напівавтономного робота, здатного самостійно пересуватися між об’єктами та проводити вимірювання.
Як пояснюють науковці, нинішні місії на Марсі відбуваються з суттєвими обмеженнями. Затримка зв’язку між Землею та роботизованими апаратами може становити від 4 до 22 хвилин, а передача даних є обмеженою. Через це кожну дію потрібно заздалегідь планувати. Крім того, ровери рухаються повільно, щоб економити енергію та уникати небезпек, і зазвичай долають лише кілька сотень метрів на день.
Щоб подолати ці обмеження, дослідники випробували напівавтономну систему, яка не потребує постійного втручання людини. Робот, оснащений компактними приладами, може самостійно переходити від одного об’єкта до іншого, досліджуючи їх по черзі. Він здатен проводити вимірювання без безперервного контролю з боку операторів.
Результати показали, що такий підхід дозволяє значно підвищити ефективність роботи. Замість того щоб зосереджуватися на одному об’єкті, як у традиційних місіях, робот може за короткий час дослідити кілька локацій. Це, за словами дослідників, суттєво прискорює пошук ресурсів і так званих біосигнатур – тобто ознак можливого життя.
Команда також перевірила, чи здатен робот із відносно простим набором інструментів виконувати повноцінні наукові завдання. Виявилося, що навіть компактні прилади дають змогу визначати породи, важливі для астробіології та дослідження ресурсів.
У межах експерименту використали чотириногого робота ANYmal. Його оснастили роботизованою рукою з мікроскопічною камерою MICRO та портативним раманівським спектрометром, розробленим для програми ESA-ESRIC Space Resources Challenge.
Випробування провели в лабораторії Marslabor при Базельському університеті, де відтворюють умови, подібні до поверхні планет. Там використовують аналогові породи, матеріали, що імітують реголіт, і спеціальне освітлення. Під час тестів робот самостійно рухався до обраних об’єктів та передавав зображення і спектральні дані для аналізу.
Система змогла визначити низку порід, важливих для планетології, зокрема гіпс, карбонати, базальти, дуніт і анортозит. Деякі з них, як зазначають дослідники, можуть вказувати на наявність корисних ресурсів.
Науковці порівняли традиційний підхід, коли роботом керують вручну і спрямовують його до одного об’єкта, з напівавтономним, за якого він досліджує кілька цілей поспіль. Різниця у швидкості виявилася помітною: місії з кількома об’єктами тривали від 12 до 23 хвилин, тоді як аналогічне завдання під контролем людини займало близько 41 хвилини.
Попри швидшу роботу, точність залишалася високою. В одному з експериментів робот правильно визначив усі обрані зразки.
Дослідники вважають, що такий підхід дозволить майбутнім місіям охоплювати значно більші території за коротший час. У цьому разі науковці зможуть аналізувати отримані дані й вирішувати, які ділянки варто дослідити детальніше.
- Астронавти місії Artemis II вперше побачили весь зворотний бік Місяця та вже передали перші знімки і спостереження. Обліт супутника Землі відбувся в понеділок і став одним із ключових етапів місії.
Російський дрон поцілив в зупинку громадського транспорту в Херсоні, внаслідок чого постраждали четверо людей.
Британський співак Гаррі Стайлз встановив новий рекорд Книги рекордів Гіннеса за найдовшу серію концертів на лондонському стадіоні “Вемблі”. Артист провів 12 концертів із повністю розпроданими квитками в межах туру “Together, Together”, перевершивши попереднє досягнення гурту Coldplay.
Гобелен із Байо вперше майже за тисячу років повернувся до Великої Британії. Артефакт таємно доставили з Франції до Лондона, де його готують до виставки в Британському музеї.
Кількість випадків безпліддя серед жінок у світі до 2036 року може зрости майже до 80 мільйонів. Це майже у 1,5 раза більше, ніж у 2023 році, а основною причиною дослідники називають відкладене материнство. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі The Lancet.
У Музеї Бойманса – ван Бенінгена в Роттердамі відкрили незвичну інсталяцію на честь нідерландського художника Віма Т. Схіпперса. Один із залів музею вкрили приблизно 360 кілограмами арахісової пасти, відтворивши його відому роботу “Підлога з арахісової пасти”, яку митець задумав у 1962 році, а вперше представив публіці у 1969-му.