Вчені створили робота, який швидше за марсоходи шукає ознаки життя на Марсі
Джерело: ScienceDaily
Дослідники протестували новий підхід до дослідження поверхні Марса, який може прискорити збір наукових даних і зменшити залежність від постійного керування із Землі. Йдеться про використання напівавтономного робота, здатного самостійно пересуватися між об’єктами та проводити вимірювання.
Як пояснюють науковці, нинішні місії на Марсі відбуваються з суттєвими обмеженнями. Затримка зв’язку між Землею та роботизованими апаратами може становити від 4 до 22 хвилин, а передача даних є обмеженою. Через це кожну дію потрібно заздалегідь планувати. Крім того, ровери рухаються повільно, щоб економити енергію та уникати небезпек, і зазвичай долають лише кілька сотень метрів на день.
Щоб подолати ці обмеження, дослідники випробували напівавтономну систему, яка не потребує постійного втручання людини. Робот, оснащений компактними приладами, може самостійно переходити від одного об’єкта до іншого, досліджуючи їх по черзі. Він здатен проводити вимірювання без безперервного контролю з боку операторів.
Результати показали, що такий підхід дозволяє значно підвищити ефективність роботи. Замість того щоб зосереджуватися на одному об’єкті, як у традиційних місіях, робот може за короткий час дослідити кілька локацій. Це, за словами дослідників, суттєво прискорює пошук ресурсів і так званих біосигнатур – тобто ознак можливого життя.
Команда також перевірила, чи здатен робот із відносно простим набором інструментів виконувати повноцінні наукові завдання. Виявилося, що навіть компактні прилади дають змогу визначати породи, важливі для астробіології та дослідження ресурсів.
У межах експерименту використали чотириногого робота ANYmal. Його оснастили роботизованою рукою з мікроскопічною камерою MICRO та портативним раманівським спектрометром, розробленим для програми ESA-ESRIC Space Resources Challenge.
Випробування провели в лабораторії Marslabor при Базельському університеті, де відтворюють умови, подібні до поверхні планет. Там використовують аналогові породи, матеріали, що імітують реголіт, і спеціальне освітлення. Під час тестів робот самостійно рухався до обраних об’єктів та передавав зображення і спектральні дані для аналізу.
Система змогла визначити низку порід, важливих для планетології, зокрема гіпс, карбонати, базальти, дуніт і анортозит. Деякі з них, як зазначають дослідники, можуть вказувати на наявність корисних ресурсів.
Науковці порівняли традиційний підхід, коли роботом керують вручну і спрямовують його до одного об’єкта, з напівавтономним, за якого він досліджує кілька цілей поспіль. Різниця у швидкості виявилася помітною: місії з кількома об’єктами тривали від 12 до 23 хвилин, тоді як аналогічне завдання під контролем людини займало близько 41 хвилини.
Попри швидшу роботу, точність залишалася високою. В одному з експериментів робот правильно визначив усі обрані зразки.
Дослідники вважають, що такий підхід дозволить майбутнім місіям охоплювати значно більші території за коротший час. У цьому разі науковці зможуть аналізувати отримані дані й вирішувати, які ділянки варто дослідити детальніше.
- Астронавти місії Artemis II вперше побачили весь зворотний бік Місяця та вже передали перші знімки і спостереження. Обліт супутника Землі відбувся в понеділок і став одним із ключових етапів місії.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.