Вчені з’ясували, як «пам’ять» про довголіття може передаватися без змін у ДНК
Джерело: ScienceDaily
Дослідники, вивчаючи крихітних нематод Caenorhabditis elegans, розкрили механізм, який пояснює, як ознаки довгого життя можуть передаватися нащадкам – без жодних змін у генетичному коді.
З’ясувалося, що зміни у лізосомах – клітинних структурах, відповідальних за переробку речовин і підтримку клітинного здоров’я – передаються до репродуктивних клітин за допомогою гістонів, спеціальних білків, які організовують ДНК. Таким чином, “пам’ять” про корисні клітинні модифікації стає спадковою.
Команда старшої науковиці Мен Ванґ з дослідницького кампусу HHMI Janelia вже не вперше стикається з червами, що живуть значно довше за норму. Дослідники виявили: надмірна активність певного ферменту в лізосомах подовжує життя нематод на 60%.
Несподіванкою стало те, що навіть нащадки таких “довгоживучих” червів, які не мали жодних генетичних змін, теж демонстрували підвищену тривалість життя.
Коли цих червів схрестили зі звичайними, “дикими” зразками, довголіття зберігалося аж до четвертого покоління (F4). “Довголітні маркери передавалися з покоління в покоління, попри очищення генетичного фону”, – пояснила Ванґ.
Подальші експерименти показали: лізосомальні зміни у соматичних (тілесних) клітинах активують синтез особливого варіанту гістону. Цей гістон транспортується до яйцеклітин разом із білками, що забезпечують їх поживними речовинами, і там інтегрується в епігеном – набір хімічних міток, які регулюють роботу генів.
“Ми завжди вважали, що спадковість закладена лише в ядрі клітини, – каже Ванґ. – Тепер ми бачимо: гістон може мігрувати між клітинами, переносячи епігенетичну інформацію. Саме це і пояснює трансгенераційний ефект – як переваги можуть передаватися поколіннями”.
Науковці наголошують, що відкриття має ширше значення, ніж просто пояснення механізмів довголіття. Епігенетичні зміни допомагають організмам адаптуватися до стресових умов – від голоду чи токсичного середовища до психологічного навантаження.
Дослідження також змінює уявлення про роль лізосом: замість “сміттєзвалищ” клітин вони виступають сигнальним центром, який впливає на епігеном і навіть на потомство.
Експерименти підтвердили, що механізм активується під час голодування, коли змінюється лізосомальний метаболізм і запускається міграція гістонів.
“Тепер ми розуміємо, як соматичні клітини пов’язані з репродуктивними через гістон, який несе “пам’ять” про пережитий досвід, – підсумувала Ванґ. – Це відкриття може перевернути наше уявлення про спадкові адаптації у складних умовах”.
- 100-річна американка ДжоКлета Вілсон, яка продовжує працювати, переконана, що активність, соціалізація та постійна зайнятість допомогли їй дожити до цього віку у доброму здоров’ї.
- Дженні Райс — 77-річна марафонка, котра зруйнувала стереотипне уявлення про фізичні межі похилого віку. Показник аеробної витривалості VO₂ max жінки — на рівні здорової 25-річної. Нині вчені вивчають феномен Райс, аби зрозуміти, як зберегти здоров’я й активність у літньому віці.
Володарка премії “Оскар” за художнє оформлення фільму “Одного разу в Голлівуді” Барбара Лінг померла після боротьби з раком. Їй було 73 роки.
Біолог Хесус Ортеа назвав нововідкритий вид морського слимака на честь воротаря збірної Кабо-Верде Возіньї після його виступу на чемпіонаті світу з футболу. Науковець пояснив, що таким чином вирішив відзначити гру голкіпера на турнірі.
Уряд США виплатив майже 3 мільйони доларів компенсацій постраждалим від так званого “гаванського синдрому” – загадкового неврологічного стану, про який протягом останнього десятиліття повідомляли співробітники американських спецслужб, дипломати та члени їхніх родин.
Наприкінці червня під час рекордної хвилі спеки, що охопила західну частину Європи, померли понад 10 тисяч людей. Про це свідчать дані мережі EuroMOMO, яку підтримують Європейський центр із профілактики та контролю захворювань (ECDC) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
13 липня відзначається Всесвітній день рому, Міжнародний день головоломки та Всесвітній день року. За церковним календарем вшановують пам’ять святого преподобного Стефана Савваїта.