Ветерани війни проти України становлять небезпеку для російського режиму – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
У звіті зазначається, що демобілізовані військові можуть стати чинником кримінальної та політичної дестабілізації. Серед причин – психологічні травми, кримінальне минуле значної частини учасників війни, а також контраст між високими фронтовими виплатами та низьким рівнем життя у тилу. Повернення до мирних умов може спричинити соціальне напруження та сплеск злочинності.
Окрему загрозу становить участь у війні великої кількості осіб із місць позбавлення волі. За оцінками Федеральної служби виконання покарань РФ, на фронт було відправлено від 120 до 180 тисяч ув’язнених, значна частина з яких уже повернулася до російських міст. Це супроводжується зростанням кількості тяжких злочинів, скоєних колишніми військовими.
За даними з відкритих джерел, з 2023 року до військових судів надійшло щонайменше 989 кримінальних справ, пов’язаних із вбивствами та тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до смерті. Кількість вироків за такими статтями постійно збільшується: 38 у 2022 році, 266 – у 2023-му, 346 – у 2024-му та 377 – лише за перші дев’ять місяців 2025 року.
Влада Росії реагує посиленням контролю. Федеральна служба виконання покарань отримала розширені повноваження щодо застосування спецзасобів проти ув’язнених – зокрема, кийків, електрошокерів, водометів і службових собак. Формально це пояснюється забезпеченням безпеки персоналу, проте фактично має на меті утримання контролю над агресивними групами колишніх військових і засуджених.
У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що повернення на територію РФ осіб, які звикли до насильства та безкарності, створює потенційну загрозу для російської влади. За оцінкою відомства, саме ці групи можуть у майбутньому стати чинником внутрішньої дестабілізації та послаблення режиму Путіна.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.