Ветерани війни проти України становлять небезпеку для російського режиму – розвідка

Джерело: СЗРУ

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.

У звіті зазначається, що демобілізовані військові можуть стати чинником кримінальної та політичної дестабілізації. Серед причин – психологічні травми, кримінальне минуле значної частини учасників війни, а також контраст між високими фронтовими виплатами та низьким рівнем життя у тилу. Повернення до мирних умов може спричинити соціальне напруження та сплеск злочинності.

Окрему загрозу становить участь у війні великої кількості осіб із місць позбавлення волі. За оцінками Федеральної служби виконання покарань РФ, на фронт було відправлено від 120 до 180 тисяч ув’язнених, значна частина з яких уже повернулася до російських міст. Це супроводжується зростанням кількості тяжких злочинів, скоєних колишніми військовими.

За даними з відкритих джерел, з 2023 року до військових судів надійшло щонайменше 989 кримінальних справ, пов’язаних із вбивствами та тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до смерті. Кількість вироків за такими статтями постійно збільшується: 38 у 2022 році, 266 – у 2023-му, 346 – у 2024-му та 377 – лише за перші дев’ять місяців 2025 року.

Влада Росії реагує посиленням контролю. Федеральна служба виконання покарань отримала розширені повноваження щодо застосування спецзасобів проти ув’язнених – зокрема, кийків, електрошокерів, водометів і службових собак. Формально це пояснюється забезпеченням безпеки персоналу, проте фактично має на меті утримання контролю над агресивними групами колишніх військових і засуджених.

У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що повернення на територію РФ осіб, які звикли до насильства та безкарності, створює потенційну загрозу для російської влади. За оцінкою відомства, саме ці групи можуть у майбутньому стати чинником внутрішньої дестабілізації та послаблення режиму Путіна.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.