Намбати більше не на межі вимирання

Джерело: АВС

Намбати, які є одним із символів Західної Австралії, більше не перебувають на межі вимирання. Нові дослідження показали, що чисельність цих рідкісних сумчастих тварин у дикій природі зростає. Завдяки цьому Міжнародний союз охорони природи (МСОП) підвищив їхній природоохоронний статус із категорії “під загрозою зникнення” до “майже зникаючих”.

Понад 50 років намбати залишалися одним із найбільш вразливих видів Австралії. Наприкінці 1970-х років науковці оцінювали їхню загальну чисельність лише приблизно у 300 особин.

Після внесення виду до категорії “під загрозою зникнення” у Червоному списку МСОП у 2008 році ситуація почала поступово покращуватися. Нині чисельність статевозрілих намбатів оцінюють у 2-3 тисячі особин.

Попри позитивні зміни, у дикій природі намбати й досі трапляються лише в кількох місцях світу. Найважливішою територією для їхнього існування залишається лісовий масив Драяндра, розташований за 171 кілометр на південний схід від Перта.

Керівниця наукової програми зоопарку Перта Гаррієт Міллз, яка багато років бере участь у відновленні популяції намбатів, наголосила, що успіх не означає завершення природоохоронної роботи.

“Увесь колектив зоопарку дуже пишається тим, що нам вдалося зробити свій внесок”, – сказала вона.

Водночас Міллз застерегла, що попереду ще багато роботи:

“Це не означає, що історія нумбатів уже завершилася”.

Менеджер з охорони природи Bush Heritage Australia Брюс Веббер також назвав зміну статусу важливим досягненням, але закликав не втрачати пильності.

“Це схоже на ситуацію, коли ви мчите до прірви, майже злітаєте з неї, а потім зупиняєтеся менш ніж за метр від краю”, – сказав він.

За даними Всесвітнього фонду природи (WWF), головними причинами скорочення чисельності намбатів стали втрата природного середовища існування, лісові пожежі та завезені людиною хижаки. Попри відновлення популяції, тварини досі не повернулися на 99% територій, де мешкали раніше.

Веббер наголосив, що одним із головних завдань залишається контроль чисельності хижаків.

“Намбати виживають у цих районах лише тому, що місцеві організації докладають величезних зусиль для контролю чисельності лисиць і диких котів”, – зазначив він.

За словами Веббера, допомогти зберегти вид можуть і власники домашніх котів.

“Домашні коти долають великі відстані, особливо в сільській місцевості”, – сказав він.

Еколог пояснив, що такі тварини можуть завдавати значної шкоди місцевій фауні, а також швидко ставати безпритульними й перетворюватися на диких котів.

Одну з ключових ролей у відновленні популяції відіграє зоопарк Перта. Уже майже 30 років там працює програма розведення намбатів із подальшим випуском у дику природу. За цей час до природного середовища повернули 325 тварин, народжених у зоопарку.

Перед випуском намбатів утримують у вольєрах, що максимально відтворюють їхнє природне середовище, а також годують термітами – основною їжею цих тварин.

За словами Гаррієт Міллз, це лише один із етапів тривалого процесу відновлення виду.

“Попереду ще багато роботи із захисту нинішніх місць існування намбатів. Ми також намагаємося створювати нові популяції та підтримувати ті, що вже існують”, – сказала вона.

Важливу роль у збереженні виду також відіграють спеціальні захисні огорожі, які не дозволяють диким котам та іншим хижакам проникати на території, де живуть нумбати.

Попри покращення статусу в Червоному списку МСОП, в екологічній класифікації Австралії намбати й надалі офіційно вважаються видом, що перебуває під загрозою зникнення.

Сильні дощі та зсуви на індонезійському острові Суматра могли призвести до загибелі десятків тапанульських орангутанів – найрідкіснішого виду людиноподібних мавп у світі.

Від 300 до 3 тисяч особин: популяція намбатів більше не на межі вимирання