Від долі України залежатиме майбутнє ЄС, – прем’єр Естонії
Джерело: Bloomberg
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що підтримка України в найближчі місяці сформує майбутнє Європейського Союзу, і закликав своїх колег зробити більше для захисту України та себе.
Він сказав, що якщо дозволити Росії силою змінити кордони України, то це підірве європейські цінності. Він закликав своїх партнерів з ЄС збільшити витрати на оборону, щоб протистояти загрозі з боку Кремля та продемонструвати Дональду Трампу, що Європа серйозно ставиться до безпеки.
“Європейська система, заснована на цінностях і правилах, також буде певною мірою вирішена в конфлікті. Це, ймовірно, також буде слідом, який залишиться в Європі”, — сказав Міхал.
Міхал перебуває в столиці Угорщини для зустрічі, яка розпочнеться в четвер, де європейські лідери обговорюватимуть результати виборів у США та намагатимуться сформувати свою першу відповідь на перспективу другого президентського терміну Трампа.
“Минулого разу, коли Трамп був поруч, він сказав Європі схопитися та інвестувати більше в оборону, і ми так і зробили. Європа посилиться”, — додав Міхал.
- Міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що країна розглядає можливість закупівлі оборонної продукції з України. Така співпраця могла б допомогти Україні збільшити виробництво.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.