Естонія планує закупити далекобійні ракети в України
Джерело: ERR
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що країна розглядає можливість закупівлі оборонної продукції з України. Така співпраця могла б допомогти Україні збільшити виробництво.
Нині в Україні через воєнний стан діє заборона на експорт.
Експорт озброєнь і військової техніки просто заборонений. Крім того, нам зараз все потрібно на фронті. Тож складно собі уявити, що якийсь залишок боєприпасів вирушить замість фронту до Естонії чи іншої країни. Це нереально. Можливо, що за допомогою інвестицій уряду Естонії та за участю українських фахівців – але вже на території Естонії – це можливо. Тобто створюється спільне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію саме для естонської армії, – повідомив голова українського Центру нових геополітичних досліджень Михайло Самусь.
Тоді як за словами міністра оборони Естонії, заборона на експорт не стане на заваді, якщо країни дійдуть до взаємної домовленості, а така співпраця була б корисною як для Естонії, так і для України.
Якщо ми отримаємо згоду від уряду України, то, звичайно, це можна робити. Потрібно тут розуміти, що це можна зробити тільки так, що якщо ми купуємо, то Україна отримує більше грошей. І вони зможуть більше виготовляти для їхньої армії, — зазначив Певкур.
За словами Певкура, якщо Естонія та Україна все ж таки дійдуть угоди в цьому питанні, то Естонія закуповуватиме лише те, що дійсно необхідно для країни.
Далекобійні ракети – це, звичайно, цікаво для нас. Там різних варіантів багато. Звичайно, в деталях ми не можемо говорити, але насамперед ми подивимося на ці системи, які можуть впливати на супротивника на великій дальності, — наголосив глава оборонного відомства.
Наступного тижня Певкур зустрінеться з міністром оборони України у Брюсселі, а найближчими тижнями також відвідає Україну.
Додамо, потенціал оборонно-промислового комплексу України може досягти 20 мільярдів доларів завдяки іноземним інвестиціям, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. Під час панельної дискусії на форумі Yalta European Strategy він наголосив, що нинішні можливості української оборонної промисловості значно перевищують обсяги внутрішнього фінансування.
Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський оголосив про випробування першої української балістичної ракети, створеної вітчизняним оборонно-промисловим комплексом (ОПК). При цьому Україна продовжує розвивати свій військово-промисловий потенціал
Ще на початку року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що у 2024 році Україна мала намір збільшити виробничі потужності оборонно-промислового комплексу у шість разів. Тоді ж уряд вирішив змінити правила бронювання працівників ОПК, аби підприємства отримали можливість бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без обмежень за кількістю та без врахування рівня дефіцитності їх військової спеціальності.
- Президент Естонії Алар Каріс заявив, що союзники по НАТО повинні зробити більше, щоб допомогти захистити Україну, перетнувши всі так звані “червоні лінії”.
- Естонія передала Україні зенітно-ракетні комплекси малої дальності Mistral та ракети до них.
- Прем’єр-міністрка Естонії Каї Каллас заявила, що в наступні чотири роки країна продовжить надавати Україні військову допомогу у розмірі 0,25% внутрішнього валового продукту Естонії.
- Командувач Силами оборони Естонії генерал-майор Андрус Меріло наголосив на необхідності створення планів, які дозволять закрити Фінську затоку для російських кораблів, якщо це буде потрібно для гарантування безпеки.
У Генеральному консульстві України у Любліні 10 січня відбулося підписання контрактів другою групою громадян України, котрі проживають за кордоном, для проходження військової служби в лавах Українського легіону.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова віддавати Північній Кореї її людей у межах обміну українських військових, котрі перебувають у російському полоні.
У Норвегії планують відновити скасовану 30 років тому вимогу стосовно обов’язкового зведення бомбосховищ у нових будівлях. Положення стане частиною нового плану цивільної оборони країни на тлі повномасштабного вторгнення сусідньої Росії в Україну.
Боронячи Україну від повномасштабного вторгнення росіян, загинув військовослужбовець, документаліст та військовий репортер з Івано-Франківщини Руслан Ганущак на псевдо “Остап”.
Нещодавнє опитування ППІ свідчить, що нібито 73% українців “підтримують негайні мирні переговори”, проте, його достовірність викликає сумніви. Так, згідно з базою псевдосоціологів і прихованих піарників, котру видання Texty.org.ua веде з 2015 року, ця організація має тривалі зв’язки з проросійськими партіями та маніпулює результатами досліджень.