Від початку повномасштабної війни Україна отримала понад 22 млрд доларів через механізм Світового банку
Джерело: Міністерство фінансів України
За словами очільника Мінфіну, Світовий банк одним із перших надав допомогу Україні, коли це було вкрай необхідно. Від початку повномасштабного вторгнення РФ, Світовий банк мобілізував фінансові ресурси від наших партнерів на суму 34 млрд доларів, з яких вже понад 22 млрд доларів надійшли до держбюджету України.
Надане фінансування містить у собі як власні кошти Світового банку, так і кошти донорів, що надходять до держбюджету через трастові фонди банку.
“Завдяки зазначеному фінансуванню, уряд України має змогу і надалі зберігати макрофінансову стабільність та забезпечувати першочергові видатки держбюджету”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Під час зустрічі з віцепрезиденткою Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллою Бассані міністр фінансів України повідомив представникам Світового банку, що з усіх фінансових зобов’язань партнерів на відновлення України 3,87 млрд доларів відповідають потребам швидкого відновлення, яке оцінюється у 14,1 млрд доларів на 2023 рік.
Саме тому зараз українська сторона та міжнародні донори працюють над узгодженням переліку нагальних проєктів відновлення та наявних для цього ресурсів донорів.
- Уряд Сполучених Штатів Америки планує виділити 250 мільйонів доларів на підтримку аграрного сектору України.
- Німеччина завершує надання пакета військової допомоги Україні на 700 млн євро.
- Болгарія розглядає можливість постачання Україні близько 100 бронетранспортерів зі складів Міністерства внутрішніх справ країни.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.