Від початку року понад 40 зразків українських БпЛА допущено до експлуатації
- Фото: МОУ, Генштаб ЗСУ
- Фото: МОУ, Генштаб ЗСУ
Джерело: Міноборони
З початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
“Наше завдання надати нашим воїнам якнайбільше сучасних інструментів війни. Ми спостерігаємо, як сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій. На полі бою з’явилося багато нових засобів ураження, застосовуються нові тактики застосування військ”, – зауважив перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
А також додав, що саме тому виробництво БпЛА, систем РЕБ, розвідки, наземних роботизованих систем різного призначення та іншої інноваційної зброї – серед пріоритетних завдань.
За словами першого заступника міністра оборони, ініціатива на полі бою за тими, хто вкладається в інноваційні розробки та масштабує їх, хто матиме більше сучасних дронів та роботизованих систем, влучнішу та далекобійнішу зброю.
Іван Гаврилюк відзначив, що вітчизняний ОПК нарощує обсяги виробництва багатьох зразків озброєння та техніки. Помітно набирає обертів й кластер виробництва безпілотних авіаційних комплексів. На його думку, вітчизняні виробники суттєво наростили обсяги виробництва, особливо FPV-дронів, постійно потрібних нашим військовим.
Якщо минулого року оборонним відомством було кодифіковано та допущено до експлуатації загалом близько 60 безпілотних авіаційних комплексів різного призначення: ударних, розвідувальних тощо.
То за п’ять місяців поточного року код НАТО отримали та допущені до експлуатації вже понад 40 зразків. Більша частина – FPV-дрони. Усі кодифіковані цього року безпілотники – українського виробництва.
- Фото: МОУ, Генштаб ЗСУ
- Фото: МОУ, Генштаб ЗСУ
За даними Міноборони, частина безпілотників вітчизняного виробництва отримали “путівку у життя” через цифрову платформу Fast Track та Brave1 – кластер підтримки розробок у сфері Defence Tech, одним зі співзасновників якого є Міністерство оборони України.
Збільшується й частка наземних роботизованих систем та дистанційно керованих бойових модулів вітчизняного виробництва, які отримали кодифікацію в оборонному відомстві. Минулого року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації майже півтора десятка наземних роботів українського та іноземного виробництва. А за п’ять місяців поточного року оборонним відомством кодифіковано загалом вже понад два десятки зразків.
Торік і у поточному році, частка продукції українського виробництва у сегменті наземних роботизованих систем і дистанційно керованих бойових модулів домінує.
- З початку року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у війську понад 10 роботизованих комплексів вітчизняного виробництва.
- Заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повідомив, що за перші три місяці 2024 року Міністерство оборони допустило до експлуатації у війську понад 80 зразків озброєння та військової техніки українського виробництва. Найбільша група – боєприпаси.
- У січні 2024 року Міністерство оборони України допустило до експлуатації у військах понад 40 зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) українського та іноземного виробництва.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що у 2024 році Україна планує збільшити виробничі потужності оборонно-промислового комплексу у шість разів.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.



