Війна в Ірані може принести бюджету РФ до $250 млрд – Spiegel
Джерело: Spiegel
Війна в Ірані може значно поповнити бюджет Росії – до $250 млрд, що дозволить Кремлю активніше фінансувати війну в Україні. Про це повідомляє Spiegel із посиланням на дослідження економістів KSE Institute при Київській школі економіки.
Аналітики розглядають три сценарії розвитку конфлікту:
Швидка війна (до середини квітня) принесе РФ $84 млрд додаткових доходів. Ціни на нафту можуть піднятися до $100 за барель.
Затяжний конфлікт (до кінця травня) дасть Росії $161 млрд, а експорт енергоносіїв зросте на 135% порівняно з довоєнними прогнозами.
Велика війна (до кінця вересня) може забезпечити Кремлю $252 млрд, при цьому ціни на нафту сягнуть $150–200 за барель.
Експерти зазначають, що додаткові доходи Москви безпосередньо загрожують Україні, оскільки дозволяють продовжувати агресію.
Співавтор дослідження, директор Центру геоекономіки KSE Бенджамін Хільгеншток, підкреслює, що стабільність у Перській затоці критично важлива для безпеки Європи, а прохід через Ормузьку протоку має бути відновлений якнайшвидше.
- Сенаторка від Демократичної партії США Джин Шагін розкритикувала президента Дональда Трампа через послаблення санкцій щодо російської нафти.
- Президент США Дональд Трамп визнав, що російський президент Володимир Путін може допомагати Ірану у його військових діях проти США на Близькому Сході.
Конгресмени від демократичної партії США підготували резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Підстави для відставки стосуються, зокрема, війни – в Ірані, пише Axios, з посиланням на копію документа. Серед приводів зокрема скандал, пов’язаний із використанням главою Пентагону месенджера Signal для обговорення секретних питань.
Російські окупанти вдарили дроном по зупинці громадського транспорту в середмісті Херсона. Внаслідок удару постраждала жінка.
В одному з навчальних закладів Ужгородського району Закарпатської області учень влаштував стрілянину посеред уроку та поранив однокласника.
У Дніпрі зросла кількість жертв російської нічної атаки по місту.
Міністерство оборони Німеччини, очолюване Борисом Пісторіусом, запровадило значні обмеження на використання приватних мобільних телефонів та інших пристроїв у службових приміщеннях та під час нарад, реагуючи на зростаючу загрозу шпигунства з боку Росії та Китаю.