Військові пілоти України, яких засудили у РФ, планують почати голодування
Джерело: Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ)
Двоє українських військових пілотів – Олександр Морозов та Дмитро Шиманський – яких у РФ засудили до понад 20 років за ґратами, планують почати голодування.
Олександр Морозов – колишній військовий, пенсіонер. З 2014 разом з однодумцями почав патрулювати прикордоння Харківщини на легкомоторних літаках, а в 2016 долучився до громадської організації “Цивільний повітряний патруль”, поставивши власний літак на службу санавіації.
Все тривало до початку повномасштабного вторгнення РФ, поки ворог не окупував частину Харківщини.
“Чоловік не міг знайти собі місця, хотів бути корисним. І ось наприкінці 2022 року його запросили на роботу до Києва. Мені він сказав, що, як і раніше, як волонтер патрулюватиме прикордоння. До столиці поїхав наприкінці лютого 2023-го. З того часу ми спілкувались по телефону”, – розповіла його дружина Інна Морозова.
Востаннє вона спілкувалась з чоловіком 4 квітня 2023 року, а вже наступного дня з російських новин дізналась, що його затримали у Брянській області РФ, де зазнав аварії український легкомоторний літак Аеропракт А-22. Згодом росіяни опублікували фото затримання і відео першого допиту.
Олександра Морозова звинуватили у незаконному перетині російського кордону, переміщенні зброї та боєприпасів через кордон. Спершу чоловіка помістили до СІЗО у Брянську, а в липні 2023 року чоловіка перевели до Лефортовського СІЗО № 2 Москви.
Разом із ним у Лефортово опинився й інший пілот Дмитро Шиманський, затриманий на подібному літаку, але в Тульській області.
Морозова обвинуватили за сімома статтями, Шиманського — за десятьма. До попередніх додали організацію терористичного співтовариства (205.4 КК РФ) та вчинення теракту (205 КК РФ).
Справу українських пілотів засекретили, було відомо лише те, що за версією росіян літаки на низькій висоті мали атакувати резервуари нафтопереробного заводу “Слава” та нафтопроводу “Дружба” у Брянській області. Але один із літаків упав на Брянщині, інший долетів до Тули.
3 березня 2025 року Морозову та Шиманському винесли вироки. Прокуратура просила для кожного 30 років ув’язнення, але зрештою Морозова засудили до 22 років, а Шиманського до 26 років за ґратами.
Захист планує подати апеляцію. На це в адвокатів є лише 15 діб, незалежно від того, отримають вони текст вироку чи ні.
Суддя Какадєєв зачитав лише вступну та резолютивну частини вироку. Але й з них зрозуміло: суд не вважає Морозова та Шиманського військовослужбовцями Збройних сил України, через що судив їх за кримінальним кодексом РФ.
Адвокати заперечували, адже Дмитро Шиманський і Олександр Морозов наполягали: вони діяли у складі Збройних сил України, виконували бойовий наказ на ураження законної цілі в умовах війни. У такій ситуації їхні дії не можуть кваліфікуватися за кримінальним законодавством.
Коли буде розгляд апеляції невідомо, але навряд чи ця процедура затягнеться. Далі пілотів відправлять до в’язниці, де вони мають провести перші чотири і п’ять років відповідно.
Що очікує на пілотів, вони знають. І аби привернути до себе увагу, готові піти на крайню міру — оголосити голодування.
- Окупанти засудили 56-річну жительку Енергодара й працівницю ЗАЕС Наталію Шульгу до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у “замаху на диверсію у змові зі співробітниками СБУ”.
За даними синоптиків у четвер, 23 квітня, по всій країні очікуються опади.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.