Вірменія не братиме участі у засіданні ОДКБ
Джерело: пресслужба уряду Вірменії
14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.
Зауважується, що сторони обговорили питання стосовно організації сесії ради колективної безпеки ОДКБ 23 листопада в столиці Білорусі Мінську.
Пашинян повідомив Лукашенка, що не зможе взяти участь у засіданні, “висловивши сподівання, що партнери по ОДКБ з розумінням поставиться до цього рішення”.
У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ у бездіяльності та відсутності реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
Звернення до ОДКБ
Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.
За його словами, під час засідання ОДБК відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.
Одначе, в ОДКБ обмежилися “занепокоєнням”.
Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.
Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.
- 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
- 6 вересня Вірменія заявила, що наступного тижня проведе спільні військові навчання зі Сполученими Штатами.
- 3 жовтня Національні збори (парламент) Вірменії ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. У МЗС РФ вже негативно відреагували на рішення депутатів.
- До кінця 2023 року Вірменія готова підписати з Азербайджаном договір про мир та нормалізацію відносин.
4 вересня відбулася напружена телефонна розмова президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами.
Глава британського уряду Кір Стармер під час саміту у Парижі, в якому він взяв участь онлайн повідомив, що країни “Коаліції охочих” готові спорядити Україні далекобійні ракети.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 вересня. Від початку цієї доби відбулося 129 бойових зіткнень на 12 напрямках.
Україна посилює спроможності у протидії російським ударним дронам типу “Шахед” та “Герань”. Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, нині створюється ешелонована система протидії.
Внаслідок російського удару по гуманітарній місії із розмінування “Данська рада у справах біженців” на Чернігівщині загинули щонайменше двоє людей, ще п’ятеро осіб зазнали поранень. У Данії засудили ракетну атаку РФ.