Вірменія закупить у Франції САУ Caesar
Джерело: Себастьян Лекорню/X
Вірменія підписала контракт на закупівлю французьких самохідних артилерійських установок Caesar, повідомив глава Міноборони Франції Себастьян Лекорню.
Франція продовжує зміцнювати оборонні відносини з Вірменією. Лекорню поінформував про “теплий і продуктивний діалог” під час зустрічі з міністром оборони Вірменії Суреном Папікяном.
З підписанням контракту на придбання гармат Caesar ознаменувало досягнення нової важливої віхи, – зазначив французький міністр.
Nous continuons de renforcer notre relation de défense avec l’Arménie.
Entretien chaleureux et productif avec mon homologue 🇦🇲@papikyan_suren, en marge d’Eurosatory.
Nouveau jalon important avec la signature d’un contrat pour l’acquisition de canons CAESAR. pic.twitter.com/WT7wpSxo6f
— Sébastien Lecornu (@SebLecornu) June 18, 2024
Зауважимо, 12 червня прем’єр-міністр Нікол Пашинян натякнув на вихід з країни ОДКБ під час серії запитань у парламенті.
Раніше Пашинян наголосив, що членство Вірменії в ОДКБ зараз практично заморожено. Він пояснив, що Єреван не має постійного представника в ОДКБ і не бере участі в заходах вже тривалий час.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ за бездіяльність та відсутність реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
Ще у жовтні прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що Вірменія диверсифікує партнерство у сфері безпеки, а 23 жовтня країна підписала угоду про військову співпрацю з Францією.
Вже 14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.
Наприкінці 2022 року Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію Ради колективної безпеки ОДКБ через відсутність політичної оцінки “агресії Азербайджану” проти Вірменії. Пізніше Пашинян повідомив, що Вірменія може вийти з ОДКБ.
Щобільше, у 2023 році Вірменія не брала участі у заходах ОДКБ, зокрема, у двох навчаннях та саміті у РБ. Тоді у Кремлі висловлювали “розчарування” стосовно цього.
У березні 2024 року Пашинян поінформував, що Вірменія вийде з Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, якщо та не виконає своїх зобов’язань перед Єреваном та не визначить свою зону відповідальності у країні.
Вже у травні речниця Міністерства закордонних справ республіки Ані Бадалян повідомила, що Вірменія не виділятиме кошти на фінансування діяльності Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ.
- Вірменія більше не може покладатися на Росію як на свого основного оборонного та військового партнера, оскільки Москва неодноразово підводила її. Тому Єреван повинен подумати про налагодження тісніших зв’язків зі Сполученими Штатами та Францією.
- 1 лютого у Вірменії набув чинності Римський статут, що означає офіційне приєднання країни до Міжнародного кримінального суду.
- Вірменський регуляторний орган зупинив на 30 днів діяльність компанії “Тоспа”, що ретранслює програму “Sputnik Вірменія”.
19 вересня близький соратник президента РФ Володимира Путіна “попередив” західні уряди, що почнеться ядерна війна, якщо вони дадуть зелене світло Україні використовувати далекобійне озброєння для ударів по території Росії.
Міністерство внутрішніх справ України запропонувало Португалії допомогу в боротьбі з масштабними пожежами, які охопили центральну та північну частини країни.
У Верховному Суді прокурори домоглися повернення до комунальної власності земельної ділянки, виділеної Київрадою приватному товариству для забудови. Мова про земельну ділянку біля озера Вирлиця, яка ще з 1994 року зарезервована як цінна природна територія, що має значну рекреаційну цінність.
У Шотландії водолази виявили уламки британського військового судна, який було потоплено німецьким підводним човном у Північному морі майже 110 років тому.
Нове дослідження, засноване на ДНК, отриманій з людських кісток і зубів, витягнутих зі стародавніх поховань у Скандинавії – семи з району у Швеції під назвою Фальбігден, одного з прибережних районів Швеції неподалік від Гетеборга і одного з Данії, – припускає, що причиною неолітичного занепаду населення Північної Європи близько 5 000 років тому могли стати хвороби, зокрема чума.