Вірменія відмовилася сплачувати внески до ОДКБ

Джерело: factor.am

Вірменія не виділятиме кошти на фінансування діяльності Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, повідомила речниця Міністерства закордонних справ республіки Ані Бадалян.

Вірменія утримається від приєднання до рішення від 23 листопада 2023 року “Про бюджет ОДКБ на 2024 рік” і, тим самим, від участі у фінансуванні діяльності організації, – зазначила Бадалян. Водночас Єреван не заперечуватиме проти затвердження бюджету ОДКБ в обмеженому форматі.

Журналісти підрахували, що у 2023 році Вірменія виділила з держбюджету на членство в різних міжнародних організаціях близько 2 млрд драмів (5, 155 млн доларів). З них 1,5 млрд драмів становили внески до ОДКБ та ЄАЕС. Тоді як офіційно МЗС не розкриває сум, які республіка платить цим організаціям.

Раніше Пашинян наголосив, що членство Вірменії в ОДКБ зараз практично заморожене. Він пояснив, що Єреван не має постійного представника в ОДКБ і не бере участі в заходах вже тривалий час.

Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ у бездіяльності та відсутності реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.

У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.

Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

У жовтні прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що Вірменія диверсифікує партнерство у сфері безпеки, а 23 жовтня країна підписала угоду про військову співпрацю з Францією.

Вже 14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.

Наприкінці 2022 року Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію Ради колективної безпеки ОДКБ через відсутність політичної оцінки “агресії Азербайджану” проти Вірменії. Пізніше Пашинян повідомив, що Вірменія може вийти з ОДКБ.

Щобільше, у 2023 році Вірменія не брала участі у заходах ОДКБ, зокрема, у двох навчаннях та саміті у РБ. Тоді у Кремлі висловлювали “розчарування” стосовно цього.

У березні 2024 року Пашинян поінформував, що Вірменія вийде з Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, якщо та не виконає своїх зобов’язань перед Єреваном та не визначить свою зону відповідальності у країні.

Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.

Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.

У Нью-Йорку хочуть на рік призупинити видачу дозволів для дата-центрів потужністю понад 20 мегаватів. Законодавці пояснюють це ризиками для електромережі, тарифів і довкілля.

Товариський матч між збірними ДР Конго та Чилі, який мав пройти 9 червня в Іспанії, скасували через побоювання щодо спалаху Еболи. Мер міста Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон заявив, що діяв за рекомендаціями медичних служб.

Міжнародна федерація фехтування скасувала обмеження для спортсменів і офіційних осіб із російськими та білоруськими паспортами. Починаючи з чемпіонату світу-2026 у Гонконзі, вони зможуть виступати під національними прапорами, у формі своїх країн і з гімнами.

Угода Мін’юсту США з Дональдом Трампом, яка блокує майбутні перевірки його минулих податкових записів і документів його родини, залишиться чинною. Водночас скандальний фонд на $1,8 млрд, створений у межах того ж врегулювання, поставили на паузу.

Міністри закордонних справ Саудівської Аравії, Йорданії, ОАЕ, Катару, Індонезії, Пакистану, Єгипту та Туреччини засудили дії ізраїльських поселенців на території комплексу Аль-Акса. Вони заявили, що такі кроки порушують міжнародне право та історичний статус-кво святинь у Східному Єрусалимі.