Візит Макрона до України відклали через питання безпеки — ЗМІ
Джерело: Challenges
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив відкласти свій запланований візит до України, який мав відбутися 13-14 лютого.
Представники Єлисейського палацу пояснили, що відкладення візиту пов’язане з питаннями безпеки. Це рішення викликало багато питань як серед французьких, так і серед українських дипломатів.
Також французько-українська ділова асоціація Medef International вирішила скасувати свій візит до України.
За інформацією видання Challenges, спочатку було заплановано, що Макрон відвідає Одесу, а потім вирушить до Києва. Під час візиту французький президент мав оголосити про створення фонду у розмірі 200 млн євро, який передбачався для цивільних проєктів.
Крім того, очікувалося, що Макрон офіційно повідомить про призначення Французького агентства розвитку (AFD) координатором французької допомоги Україні.
- 16 січня, на пресконференції в Єлисейському палаці, президент Франції Емманюель Макрон анонсував візит до України у лютому, пообіцявши додатковий оборонний пакет.
8 грудня на східному напрямку загинув пілот українського винищувача Су-27 підполковник Євгеній Іванов під час виконання бойового завдання.
Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.
В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.
8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.
8 грудня президент Володимир Зеленський прибув до Лондона. Там глава держави проведе переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, главою Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.