Ворог намагається закріпитися на західному березі каналу в Часовому Яру – DeepState

Джерело: проєкт DeepState

Аналітики повідомили про ймовірне просування російських військ біля Желанного та Тимофіївки на Донеччині. Також тривають бої в Часовому Яру та Залізному.

Зауважується, що ворожі війська проводять спроби закріпитися на західному березі каналу в Часовому Яру. Аналітики наголошують на дуже динамічній ситуації в самому місті, адже російські війська групами по 4-6-8 осіб переправляються через канал і намагаються закріпитися в приватних будинках.

На щастя, кацапів вдається знищити, але поки ліквідують одну групу, встигає перебігти нова. І так по замкнутому колу. ЛБЗ уточнюється, відповідно до ситуації, – пояснили аналітики.

Своєю чергою, у Генштабі повідомили 3 серпня, що на Торецькому напрямку окупанти провели 14 атак біля Залізного, Нью-Йорка, Торецька та Північного. Одинадцять боїв завершено, три тривають. Завдано п’ять авіаударів по Торецьку.

Зауважимо, ми повідомляли, що станом на вечір 1 серпня російські війська, ймовірно, захопили село Веселе, що східніше Гродівки, на Донеччині.

Раніше аналітики ISW оцінили, чи зможе російська армія здійснити провести прогнозований раніше літній наступ в Україні.

Фахівці повідомили, що упродовж 29-30 липня армія РФ провела п’ять механізованих штурмів – розміром від взводу до батальйону – на заході Донеччини.

На думку аналітиків, ці штурми – ніщо інше, як прогнозований раніше наступ окупантів. Однак, додали в ISW, зараз у РФ недостатньо оперативних можливостей, для проведення масштабного наступу на Донеччині чи на будь-якій іншій ділянці фронту.

Геолокаційні кадри свідчать, що 29 липня російські окупанти незначно просунулись на південному заході Костянтинівки, під час одного з механізованих штурмів.

Інший механізований штурм – цього разу невдалий – ворог здійснив 29 липня вранці на південний захід від населеного пункту Побєда. Наступного дня окупанти знову штурмували населений пункт та незначно просунулись на південному заході.

Також 29 липня ворог здійснив два невдалі механізовані штурми – на Курахівському напрямку (точні дані щодо населеного пункту не встановлені) та поблизу Красногорівки.

Відтак, вважають аналітики, такі “пульсуючі механізовані” штурми російської армії свідчать, що повноцінний наступ цього літа армія РФ навряд чи здійснить через метраілальні та людські обмеження.

Аналітики зауважили, що упродовж війни РФ було важко одночасно проводити великі наступальні операції, однак ворог схильний до “імпульсивних” атак на різних ділянках фронту. Водночас коли на одній ділянці інтенсивність атак зростає, то на інших – зменшується.

  • У ніч на 3 серпня українські Сили оборони здійснили удар по аеродрому Морозовськ у Ростовській області Росії, що підтвердив Генштаб ЗСУ.
  • Українські спецпризначенці наприкінці липня 2024 року атакували позиції РФ у Сирії. Ексклюзивні кадри демонструють як бійці Головного управління розвідки через день після зустрічі Путіна та Асада завдали удару по російському аеродрому в Сирії, знищивши військову техніку.
  • Українські військові не лише отримали, але й здійснювали перші бойові вильоти на винищувачах F-16. Однак, поки що їх використовуватимуть лише для ППО.

 

Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.