Ворожому снайперу, який під Донецьком вбив 21 військового ЗСУ, загрожує довічне ув’язнення
Джерело: СБУ
Кіберфахівці Служби безпеки зібрали доказову базу на ще одного зрадника, який вступив до окупаційних угруповань РФ і воював проти Сил оборони України на східному фронті.
Зловмисник входив до складу ворожого підрозділу снайперів, що обстрілював позиції українських військ у районі Донецька.
Встановлено, що за час ведення бойових дій на передовій фігурант вбив щонайменше 21 військовослужбовця ЗСУ.
Українські захисники захопили його в полон наприкінці літа цього року поблизу селища Невельське Покровського району на Донеччині.
За даними слідства, затриманим виявився мешканець тимчасово окупованого Донецька, який працював комірником у місцевому автомагазині, а у 2015 році приєднався до так званої “народної міліції ДНР”.
Там він отримав позивний “Мєсний”та пройшов навчання в російських таборах підготовки бойовиків під керівництвом інструкторів-спецпризначенців із країни-агресорки.
Після тренувань на полігонах його призначили до складу “окремого взводу снайперів 100-ї окремої мотострілецької бригади”, яка підпорядковувалась командуванню 1-го армійського корпусу ЗС РФ.
У лавах ворожого підрозділу виконував бойові завдання російських командирів проти сил АТО на сході України.
За вбивства українців зрадник щомісяця одержував від окупантів “зарплату” в рублях.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ зрадника включили до лав окупаційних угруповань Південного військового округу країни-агресорки.
Разом із російськими загарбниками він брав безпосередню участь у боєзіткненнях на західних околицях Донецька, а також біля Пісків та Мар’їнки.
У грудні 2022 року підрозділ ворожого снайпера отримав від гауляйтера Пушиліна так званий “орден республіки” за участь у війні проти України.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Наразі він перебуває під вартою. Зловмиснику загрожує довічне ув’язнення.
- Служба безпеки України “по гарячих слідах” встановила особи двох зрадників, які скоригували російський ракетний удар по кафе у селі Гроза на Харківщині 5 жовтня.
- Служба безпеки України заарештувала колаборантку, яка організовувала фейковий референдум під час окупації Чорнобаївки.
- Контррозвідники викрили чиновницю, яка добровільно пішла на співпрацю з РФ під час тимчасової окупації правобережної частини Херсонщини.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.