Вручення «нобелівок» з фізики та хімії викликали дискусії про домінування Google в сфері ШІ
Джерело: Reuters
Цього тижня вручення Нобелівських премій з хімії та фізики викликало дискусії щодо домінування компанії “Google” у сфері штучного інтелекту та визнання досягнень у галузі інформатики. Google є лідером у дослідженнях ШІ, але зазнає конкуренції з боку Microsoft і OpenAI, а також посиленого контролю регуляторів США.
Співзасновник підрозділу Google DeepMind Деміс Хассабіс та його колега Джон Джампер отримали Нобелівську премію з хімії разом із біохіміком Девідом Бейкером за роботу з розшифровки білкових структур. Днем раніше ексдослідник Google Джеффрі Хінтон отримав Нобелівську премію з фізики за попередні відкриття в машинному навчанні разом з американським ученим Джоном Хопфілдом.
Професорка комп’ютерних наук Венді Холл зазначила, що відсутність Нобелівської премії з інформатики спотворює ситуацію, а присудження Хінтону премії з фізики виглядає сумнівно, хоча його робота й заслуговує на визнання. Подібну думку висловив і професор математики Ноа Гіансіракуза, який вважає, що досягнення Хінтона не можна вважати внеском у фізику.
Категорії Нобелівських премій були визначені у заповіті Альфреда Нобеля, а пізніше заснували премію з економіки. Зараз триває обговорення щодо можливого розпаду компанії Google через її монопольне становище на ринку.
Сам Хінтон, який залишив Google у 2023 році через свої побоювання щодо розвитку ШІ, попередив про потенційні небезпеки цих технологій. Він зазначив, що немає простого рішення для запобігання загрозам, пов’язаним зі штучним інтелектом.
Дискусії щодо Нобелівських премій цього тижня акцентували на труднощах для традиційних наукових установ у конкуруванні з великими технологічними компаніями, оскільки значну частину ресурсів останніх спрямовано на комерційні цілі, а не на наукові прориви.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2024 рік присуджено двом ученим – Віктору Амбросу та Гаррі Равкану, котрі відкрили мікроРНК та визначили їх роль у регуляції генів.
У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.
Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.
Акторка Наталі Портман розкритикувала премію “Оскар” через відсутність режисерок серед номінантів 2026 року в категорії “Найкращий режисер”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ залишається відкритим до переговорного процесу за участю Росії та Сполучених Штатів, однак наполягає на обов’язковій присутності Європи на ключових етапах таких переговорів.