Втрати росіян: за добу ліквідовано понад 700 окупантів

Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України

В Україні триває 510-та доба від початку повномасштабного вторгнення РФ. Протягом цього часу українські захисники знищили понад 239 тисяч російських загарбників.

За останніми даними, протягом широкомасштабної війни проти України – з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2023 року – російські окупаційні війська зазнали таких втрат (дані орієнтовні):

  • особового складу ‒ близько 239 010 (+710 за добу)
  • танків ‒ 4 119 (+4 за добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 8 051 (+17 за добу)
  • артилерійських систем – 4 542 (+38 за добу)
  • РСЗВ – 689 (+4 за добу)
  • засоби ППО ‒ 428
  • літаків t – 315
  • гелікоптерів – 310
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3 839 (+11 за добу)
  • крилаті ракети ‒ 1 273
  • кораблі/катери ‒ 18
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 7 086 (+27 за добу)
  • спеціальна техніка ‒ 677

Авіація сил оборони за минулу добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки. Також, нашими захисниками було знищено 3 ударних БпЛА противника типу “Шахед-136” та 6 розвідувальних БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили район зосередження живої сили противника, дві важкі вогнеметні системи залпового вогню ТОС-1А “Солнцепьок”, 27 артилерійських засобів на вогневих позиціях, склад боєприпасів та станцію РЕБ окупантів.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.