Втрати ворога: українські захисники ліквідували ще 820 окупантів
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
В Україні триває 685-та доба повномасштабного російського вторгнення. За цей українські воїни знищили понад 365 тисяч російських військових.
За даними Генштабу, станом на 9 січня 2024 року, орієнтовні втрати російської армії в Україні становлять:
- особового складу ‒ близько 365 990 (+820 за добу)
- танків ‒ 6 036 (+5 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 11 203 (+9 за добу)
- артилерійських систем – 8 672 (+6 за добу)
- РСЗВ – 954 (+1 за добу)
- засоби ППО ‒ 638
- літаків – 329
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6 823 (+1 за добу)
- крилаті ракети ‒ 1805 (+18 за добу)
- кораблі/катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11 552 (+10 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 1333 (+5 за добу)
Протягом минулої доби силами та засобами протиповітряної оборони України знищено 18 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Підрозділи ракетних військ уразили 2 склади боєприпасів противника.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що більшість країн Європейського Союзу не постачає Україні достатньо озброєння, щоб допомогти боротися з російським вторгненням, закликавши союзників посилити свої зусилля.
Близько двох третин американців вважають, що президент США Дональд Трамп не зміг чітко пояснити причини військового конфлікту з Іраном. Нове опитування Reuters/Ipsos показало зростання невдоволення американців через війну з Іраном та різке подорожчання бензину.
Понад 70 депутатів Лейбористської партії Великої Британії публічно закликали прем’єр-міністра Кіра Стармера визначити графік своєї відставки.
США та Іран залишаються далекими від компромісу щодо завершення війни. Дональд Трамп заявив, що навіть не дочитав відповідь Тегерана на мирну ініціативу Вашингтона.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над новими рішеннями для захисту від російських авіабомб та планує масштабувати власні оборонні технології.
Україна шукає способи вивести мирний процес із глухого кута, пропонуючи Європі взяти на себе роль гаранта у локальних гуманітарних домовленостях. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно висунув ідею взаємного мораторію на атаки по аеропортах як перший етап європейського посередництва.