Вибухи, пошкоджені будівлі, поранення: в яких умовах тренуються українські спортсмени – NYT
Джерело: The New York Times
Українські олімпійці станом на 17:00 8 серпня здобули 3 золоті, 2 срібні та 3 бронзові медалі. Журналісти The New York Times розповіли, в яких умовах спортсменам доводиться готуватись до змагань.
Після вторгнення Росії в лютому 2022 року 140 українських олімпійців виявили велику наполегливість, тренуючись вдома під час повітряних тривог і ракетних атак або в безпечніших країнах. Деякі з них тренувалися при світлі ліхтарика під час відключення світла або імпровізували з обладнанням.
За даними Міністерства спорту та Олімпійського комітету України, близько 500 спортсменів і тренерів загинули, 518 стадіонів і тренувальних центрів пошкоджено чи зруйновано, а десятки тисяч молодих спортсменів змушені покинути свої домівки.
Понівечені спортивні установи
Руйнування в Україні значно вплинули на спортивну систему, що стало очевидно під час візиту журналістів до Дніпровського спортивного коледжу. Учні за пів дня сім разів спускались у бомбосховище через повітряну тривогу.
Сигнали тривоги в місті настільки часті, що учні, які живуть у коледжі, ночують у модернізованому укритті – з вентиляцією, інтернетом, телебаченням і шкільними партами. Серед них – 16-річна Альбіна Мусієнко, яка зазнала легких поранень осколками скла у квітні, коли ракета влучила в коледж.
“Це було страшно, але не несподівано, – сказала Мусієнко. – У нашому місті вибухи трапляються часто”.

Джерело: The New York Times
Спортивна школа в Дніпрі виховала 49 олімпійців, серед яких – Ярослава Магучіх і Оксана Баюл. Але через війну, коли багато топспортсменів виїхали за кордон, школі довелось знизити вимоги до абітурієнтів, повідомив директор академії Олег Дерлюк.
“Вони мають кращі умови в інших країнах, тому вони думають, що матимуть кращі результати, – сказав пан Дерлюк про спортсменів, які виїхали. – Там безпечніше”.
За даними Міністерства спорту, в Україні функціонують близько 1 300 дитячо-юнацьких спортивних об’єктів.
Брак тренерів
У спортивному комплексі “Борекс” у Бородянці боксери віком 14 і 15 років тренуються на відкритому рингу. Вони є частиною молодіжної програми при Третій окремій десантно-штурмовій бригаді. Три-чотири рази на тиждень підлітки займаються боксом, боротьбою та навчаються надавати першу медичну допомогу.
Оскільки дорослі солдати захищають країну, їх тренеру з боксу – лише 15 років. На запитання, чому боксери тренуються на відкритому повітрі, тренер відповів:
“У Бородянці немає місця для занять у приміщенні”.

Джерело: The New York Times
Висококласних тренерів не вистачає навіть в олімпійських видах спорту. Найкращий тренер жінок-штовхальниць ядра, Юрій Ревенко, якому 80 років, пережив 18 операцій і лікування після перебування в підвалах Маріуполя. Наразі він тренує Ольгу Голодну, дворазову олімпійську чемпіонку.
Пан Ревенко, молодший син якого загинув у 2022 році під час спроби втекти від російської атаки, сказав, що продовжує працювати з простої причини:
“Тому, що це допомагає мені жити”.
- Український боксер Олександр Хижняк здобув на Олімпійських іграх у Франції третє “золото” для України.
- Легкоатлет Михайло Кохан приніс Україні бронзову нагороду на Олімпійських іграх у метанні молота. Він метнув молот на 79.39 м.
- 4 серпня українська атлетка Ірина Геращенко здобула бронзу в стрибках у висоту на Олімпіаді-2024. Це перша олімпійська нагорода для спортсменки.
- Олімпійське золото Україні принесла легкоатлетка Ярослава Магучих, обійшовши австралійську легкоатлетку Ніколу Оліслагерс.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.