Викрито подружжя російських шпигунів, причетне до смертоносних вибухів в Чехії

Джерело: The Telegraph

Викрито подружжя російських шпигунів, які керували готелем на грецькому узбережжі й причетні до смертоносних нападів на кілька складів боєприпасів у Чехії.

Фото: The Insider

Микола та Олена Шапошнікови купили триповерхову віллу “Олена” з відкритим басейном і великим садом на Егейському півострові Халкідіки у 2009 році та переїхали туди через рік.

Згідно з розслідуванням, готель також служив домом для співробітників російського ГРУ.

У 2014 році російська військова розвідка влаштувала вибухи на складах зброї у Врбетиці, селі на південному сході Чехії, намагаючись перешкодити постачанням в Україну.

Кажуть, що готельєри сприяли доступу принаймні до двох складів на об’єкті для Олександра Мішкіна та Анатолія Чепіги, яких поліція Великої Британії звинуватила в отруєнні російського подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії.

Шапошнікови також нібито мали прямий контакт з генералом Андрієм Авер’яновим, командиром частини 29155 ГРУ, який особисто керував обома таємними операціями під керівництвом Кремля.

В розслідуванні посилаються на дані телефона генерала Авер’янова, які свідчать про те, що він кілька разів зупинявся поблизу вілли “Олена”.

Окреме розслідування чеських служб безпеки виявило, що підрозділ 29155 стоїть за вибухами на державних складах зброї та боєприпасів.

Результатом розслідування стало видворення 18 агентів російської розвідки, які діяли в країні під дипломатичним прикриттям.

Вважається, що вибухові пристрої підклали Мішкін і Чепіга після того, як Шапошнікови нібито допомогли їм отримати доступ до складів.

Розслідування свідчить, що Шапошнікова була безпосередньо пов’язана з підрозділом 29155 і, ймовірно, контролювала прокремлівську діяльність свого чоловіка та їхнього сина.

Окрім надання матеріально-технічної підтримки та безпечного притулку для російських оперативників, кажуть, що родина збирала розвіддані та вербувала їх від імені РФ.

62-річна Олена отримала секретний російський паспорт, призначений для членів частини 29155, і звання “героя РФ”.

Стверджувалося, що вона повідомила генералу Авер’янову через його обліковий запис Gmail про місцеперебування зброї, призначеної для відправлення в Україну, Грузію та Сирію.

16 жовтня 2014 року потужний вибух охопив склад, знищивши авіаційні двигуни та артилерійські снаряди, що належать ЕМКО, іншій збройовій компанії, що торгує обладнанням радянських часів. Загинули двоє працівників депо. Через півтора місяця, 3 грудня, відбулись вибухи на іншому складі цього ж сховища.

Шапошнікови сказали поліції, що їхні зв’язки з підрозділом 29155 були “особистими”, і вони не знали, що члени підрозділу пов’язані з державним тероризмом.

Вони звинуватили владу в політичному переслідуванні через їхнє російське походження та заявили, що вибухи у Врбетиці у 2014 році були результатом промислових аварій.

У 2023 році чеська влада вимагала екстрадиції Шапошникових із Греції після розслідування їхньої ймовірної участі у вибухах у Врбетиці.

Остаточне рішення влади Греції щодо Олени Шапошнікової все ще очікується. Її чоловік помер від серцевого нападу в лютому у віці 62 років.

25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.

25 червня Рада Європи підписала з Україною угоду про створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії проти України.

25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про справедливий і сталий енергетичний перехід, в яку включили правки стосовно російської агресії та системного терору проти української енергетичної інфраструктури.

25 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою США Дональдом Трампом у Гаазі. Сторони зокрема обговорили посилення обороноздатності України через закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. 

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала дві важливі резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України:”Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”. МЗС називає рішення кроком до справедливості, трибуналу та репарацій за злочини РФ, Білорусі та КНДР.