Бербок викликала російського посла на тлі розслідування справи про шпигунство
Джерело: tagesschau
18 квітня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок викликала російського посла в Берліні через розслідування шпигунства.
У повідомленні німецького МЗС не надали ніякої додаткової інформації. Раніше федеральна прокуратура в Карлсруе поінформувала, що затримала двох росіян за підозрою в шпигунстві.
Двоє чоловіків планували диверсійні акти спільно з російською спецслужбою, щоб підірвати підтримку України в її захисті від російсько-агресорської війни. Цілями також стали військові об’єкти США в Німеччині.
Ми повідомляли, що 18 квітня німецька прокуратура повідомила, що в країні заарештували двох громадян Німеччини та Росії за ймовірну підготовку диверсійних атак, спрямованих на підрив військової підтримки України.
Влада провела обшуки в будинках і на робочих місцях двох підозрюваних, яких звинувачують у роботі на іноземну спецслужбу, йдеться в заяві прокуратури.
Один із підозрюваних, ідентифікований як Дітер С., з жовтня 2023 року обговорював можливі змови з особою, пов’язаною з російською спецслужбою, йдеться у заяві.
У прокуратурі зазначають, що Дітер С. був готовий здійснити бомбові напади та підпали військових об’єктів, у тому числі тих, що перебувають під управлінням американських сил.
За даними журналу Spiegel, серед об’єктів була військова база Графенвер на півдні Баварії, де українські військові проходять навчання з використання американських танків Abrams.
Також варто зауважити, згідно з отриманим секретним документом, міністерство закордонних справ Росії розробило плани щодо послаблення західних країн, включаючи Сполучені Штати, і використання війни проти України для формування “світового порядку”, вільного від “американського домінування”.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.