«Виражаючи волю народу» – 33 роки тому Верховна Рада проголосила Декларацію про державний суверенітет України

Джерело: пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики

16 липня 1990 року у Верховній Раді було прийнято Декларацію про державний суверенітет України. 33 роки тому світові нагадали, що Україна — єдина і суверенна держава, що має власну історію та культуру.

12 червня 1990 було прийнято Декларацію про державний суверенітет РРФСР, основною метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки.

Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, XXVIII з’їзд КПУ прийняв резолюцію !Про державний суверенітет Української РСР! (червень 1990 р.). Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР складали комуністи, депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з’їзду. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову “Про День проголошення незалежності України!.

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України, — було зазначено у ній.

Декларація про державний суверенітет України, відредагована депутатами від РУХу, випередила декларації Росії та прийняту на з’їзді КПУ.

За місяць Верховна рада Білоруської РСР прийняла декларацію про суверенітет республіки, яка повторювала тези української декларації про побудову самостійної держави.

Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР.

Проголосований документ став програмою виходу з-під влади Москви, початком творення нового етапу незалежності.

На оприлюднених Мінкультом кадрах показали, як цього дня мітингувальники з прапорами очікували ухвалення історичного рішення народними обранцями.

У преамбулі Декларації проголошувалося “верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах”. Територія України у визначених кордонах проголошувалася недоторканою.

На світлинах також народні депутати очікують на рішення. Тоді, з 385 осіб, 335 проголосували за декларацію. Водночас чотири депутати виступили проти, ще 26 утрималися.

Декларація про державний суверенітет України стала основою для “Акта проголошення незалежності України”, ухваленого Верховною Радою згодом – 24 серпня 1991 року.

Незалежність країни підтримали на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зауважив, що саме ця Декларація була основою для нової Конституції і власних законів, законів України та фундаментом для нашої незалежності.

Незалежності, з якою імперська Росія не змогла змиритися. І з імперської — РФ стала терористичною державою, — мовиться у повідомленні.

Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.

Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.

В ніч на 12 травня  підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.

Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.

9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.