Виробник дронів DJI судиться з Пентагоном через звинувачення у співпраці з армією Китаю
Джерело: Reuters
Китайський виробник дронів DJI подав до суду на Міністерство оборони США за внесення до списку компаній, котрі нібито співпрацюють з військовими КНР, заявивши, що це помилкове рішення, яке завдало йому значної фінансової шкоди.
Найбільший у світі виробник дронів DJI, який продає більш ніж половину всіх комерційних дронів у США, звернувся до окружного судді у Вашингтоні з проханням вилучити його із списку Пентагону, де він зазначений як “китайська військова компанія”, наголосивши, що він “не належить і не контролюється китайськими військовими”.
У позові DJI йдеться про те, що через “незаконне і помилкове рішення Міністерства оборони” компанія “втратила ділові угоди, була затаврована як загроза національній безпеці, і їй було заборонено укладати контракти з багатьма федеральними урядовими установами”.
Також в компанії додали, що “американські та міжнародні клієнти розірвали контракти з DJI і відмовляються укладати нові”.
Як розповіли у виданні, до списку компаній, які несуть загрозу нацбезпеці США, потрапило багато великих китайських фірм, зокрема авіаційна компанія AVIC, виробник мікросхем пам’яті YMTC, компанія China Mobile та енергетична компанія CNOOC.
Американські законодавці неодноразово висловлювали занепокоєння, що дрони DJI становлять загрозу для передачі даних, спостереження та національної безпеки, що компанія відкидає.
Минулого місяця Палата представників Конгресу США проголосувала за те, щоб заборонити нові дрони від DJI працювати в США. Законопроєкт очікує на рішення Сенату США.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.