Вищий антикорупційний суд закрив справу «Роттердам+»

Джерело: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+”. Це вже п’яте рішення про закриття цієї справи за останні два роки.

“9 жовтня під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – йдеться у повідомленні.

У САП зазначили, що рішення ухвалили з окремою думкою одного з суддів колегії. Прокурор САП заявив, що оскаржить його рішення в суді апеляційної інстанції, оскільки не погоджується з ним.

Що таке “Роттердам+”

За цією формулою протягом 2016-2019 років визначали вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Ціна вугілля для ТЕС залежала від вартості сировини у порті міста Роттердам, у Нідерландах. Також до неї додавали вартість транспортування вугілля.

Утім, частину вугілля купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. У такий спосіб вартість була нижчою, а ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше від цього отримував Рінат Ахметов, а його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.

За даними НАБУ, “Роттердам+” завдав Україні збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень. Споживачі на цю суму переплатили ТЕС за електроенергію через те, що в її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

Справа про “Роттердам+”

8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам:

голові Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
члену НКРЕКП;
начальнику відділу НКРЕКП;
керівнику управління НКРЕКП;
заступнику комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовому оператору ринку теплогенерації України;
директору департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).

За даними слідства, ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський та голова Нацкомісії Дмитро Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтовану “формулу Роттердам+”.

САП закрила справу 27 серпня 2020 року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. Вже 24 вересня ВАКС підтвердив законність рішення САП. Прокурор САП підтримав рішення про повне закриття справи.

Надалі Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви було об’єднано в загальне провадження.

21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення щодо закриття справи. Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня 2022 року постановив скасувати постанову про закриття так званої справи “Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.

Державна аудиторська служба втретє прийшла з перевірками до державного підприємства КБ “Луч”, яке займається випуском необхідного для збройних сил озброєння, зокрема, ракетних комплексів “Вільха”, крилатих ракет “Нептун” та протитанкових ракетних комплексів “Стугна”.

Науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше успішно виконали дві операції за допомогою людиноподібних роботів із дистанційним керуванням у межах доклінічного дослідження. Результати роботи опубліковані в журналі Nature. Дослідники вважають, що в майбутньому такі роботи можуть допомогти розширити доступ до хірургічної допомоги у віддалених регіонах і місцях, де бракує медичного персоналу.