Як оскаржити рішення експертної команди: пояснення МОЗ

Джерело: МОЗ

Експертні команди Центру оцінювання розглядають звернення з усієї України — місце проживання чи реєстрації людини не має значення. До їх складу входять лікарі з різних державних закладів охорони здоров’я.

У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що Центр оцінювання функціонального стану особи виконує важливу роль у забезпеченні об’єктивності та прозорості процесу оцінювання повсякденного функціонування особи. Його завданнями є організаційно-методичне консультування експертних команд, перевірка обґрунтованості рішень експертних команд та раніше прийнятих рішень МСЕК, розгляд скарг на рішення експертних команд.

Процедура оскарження

Подання скарги можливе у двох формах: електронній та паперовій.

Для подання скарги в електронній формі необхідно звернутися до лікуючого лікаря, який раніше направив скаржника на проведення оцінювання. Лікуючий лікар оформить скаргу в електронній формі та направить її до Центру оцінювання за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — електронна система). Також скаржник або його уповноважений представник може надіслати скаргу в паперовій формі поштовим відправленням до Центру оцінювання.

Скарги розглядатимуться експертними командами Центру оцінювання. Розгляд скарги експертною командою Центру оцінювання повинен бути завершений не пізніше 30 календарних днів із дня її отримання.

Що має містити скарга:

ПІБ скаржника.
Адреса проживання або перебування.
Контактні дані (телефон, email).
Вимоги та їх обґрунтування.
Дата складання скарги.

Скаргу потрібно подати протягом 40 календарних днів з моменту надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Як діяти у разі пропущення строку оскарження?

Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин (відрядження, тимчасова непрацездатність, проходження військової служби), можна подати клопотання про його поновлення до Центру оцінювання. До клопотання додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин. Клопотання можна подати в електронній або паперовій формі. Центр оцінювання розглядатиме такі клопотання протягом п’яти робочих днів і буде повідомляти про своє рішення поштою або через електронну систему. Якщо строк поновлено, скаргу необхідно подати протягом 10 робочих днів після отримання відповідного повідомлення від Центру оцінювання.

Розгляд скарг може відбуватися очно, заочно або із використанням засобів телемедицини. Експертна команда Центру оцінювання аналізує документи, заслуховує пояснення скаржника чи його уповноваженого представника, а за потреби проводить повторне оцінювання. При цьому повторне оцінювання проводиться на підставі результатів медичного обстеження скаржника, проведеного в закладі охорони здоровʼя, до якого направить Центр оцінювання. У разі відмови скаржника від медичного обстеження або неприбуття на нього (крім випадків відрядження, тимчасової непрацездатності чи мобілізації скаржника) експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про скасування рішення, що оскаржується.

Рішення Центру оцінювання

За результатами розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти такі рішення:

про підтвердження оскаржуваного рішення;
про скасування оскаржуваного рішення;
про формування нового рішення (у такому разі експертна команда Центру оцінювання повинна сама й ухвалити нове рішення за результатами оцінювання скаржника).

Кінцеве рішення за результатами розгляду скарги підписується всіма членами експертної команди.

Раніше Денис Шмигаль зауважив, що уже визначено 291 заклад охорони здоров’я, де сформовано понад 1476 експертних команд із понад 5000 лікарів-практиків.

30 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон №12178 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.

З 1 січня замість МСЕК вже мають працювати експертні комісії у кластерних і надкластерних лікарнях. Так, аби виключити корупцію, комісії вибірково отримуватимуть пацієнта на розгляд, але ні сам пацієнт, ні комісія не знатимуть, які саме лікарі займатимуться розглядом справи.

Додамо, 19 грудня народні депутати у Верховній Раді прийняли в цілому законопроєкт щодо ліквідації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Рішення підтримали 259 парламентаріїв.

Замість МСЕК впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях. Зміни почнуть діяти з 1 січня. Раніше президент України Володимир Зеленський підписував указ, який стосувався ліквідації МСЕК з 31 грудня 2024 року.

Довідка. 4 жовтня працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займає керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 9 грудня ухвалила рішення залишити під вартою головну лікарку Хмельницької обласної медико-соціальної експертизи (МСЕК).

Викриття Тетяни Крупи спричинило суспільний резонанс та хвилю обшуків у працівників МСЕК і встановлення осіб тих, кому надавали фейкові інвалідності. Серед таких були очільниця Миколаївської МСЕК правоохоронці, в якої виявили понад 450 тисяч доларів готівкою, а у листопаді на хабарі погоріла посадовиця Центральної МСЕК.

Також стало відомо, що 61 прокурор Хмельниччини (80% від загальної кількості) на чолі з обласним прокурором Олійником, що оформили інвалідність тощо. За деклараціями загальну суму пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, це становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.

Главу Хмельницької прокуратури Олексія Олійника звільнили з посади через скандал, але він обійняв нову посаду. Чоловіка призначили прокурором відділу обласної прокуратури до березня 2026 року.

Крім того, журналісти викривали, що низка обласних прокурорів та посадовців Пенсійного фонду України отримують значні суми пенсійних виплат, пов’язаних з інвалідністю. Серед них керівники обласних прокуратур і деякі працівники Пенсійного фонду, які працюють в різних областях України.

На Волині правоохоронці проводили понад 20 обшуків у межах розслідування схеми ухиляння від мобілізації. Обшуки відбулися в лікарнях, медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК), військово-лікарських комісіях (ВЛК), а також у районних та міських територіальних центрах комплектування (ТЦК).

Ці випадки змусили центральну владу країни зібрати засідання РНБО, де ухвалили рішення про ліквідацію МСЕК. Також на тлі скандалу з МСЕК подав у відставку генеральний прокурор України Андрій Костін. Президент Володимир Зеленський наприкінці жовтня підписав указ про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Але у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що конфіскувати статки очільників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможливо.

Керівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не допускатимуть до роботи в новій системі, стверджують у Міністерстві охорони здоров’я.
Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.
Міністерство охорони здоров’я повідомляло про формування 1348 експертних команд з оцінки повсякденного функціонування у 286 лікарнях. Комісії мають замінити МСЕК.