Як українські поранені військові повертаються до бою: матеріал The New York Times
Джерело: The New York Times
Наразі в Україні майже 380 000 поранених. Деякі поранені солдати вирішили повернутися до лав війська, щоб воювати з Росією. Багато хто посилається на моральний обов’язок. Інші відчувають, що мають щось довести, або що вони знайшли своє призначення.
The New York Times зібрало історії українських захисників, які повернулись до служби після ампутацій кінцівок.
“Ара”
Солдат з позивним “Ара” поранили у 2022 році на сході України. За його словами, дорога до шпиталю зайняла близько трьох годин “нестерпного болю”, його зап’ястя “просто висіло”. Лікарі не змогли врятувати руку, але це не було його головною турботою, каже він: “Я турбувався про своїх хлопців”.
Джерело: The New York Times
26-річний “Ара” почав проситися назад до свого підрозділу вже за тиждень. Але відновлення та реабілітація потребували часу. Ара рахував кожну хвилину. За його словами, від моменту поранення до повернення на фронт минуло “10 місяців, сім днів і дві години”.
Багато людей говорили йому, що його військова кар’єра закінчена, але це лише мотивувало його.
“У мене було щось незавершене. Я хотів щось довести собі, а по-друге, я розумів, що мені це потрібно”, – сказав він.
“Халк”
Боєць на псевдо “Халк” втратив нижню частину правої ноги в бою, і тепер він командує підрозділом безпілотників.
Джерело: The New York Times
“Хаммер”
“Хаммер” наступив на міну і втратив частину ноги. Лікарі радили повну ампутацію, але він відмовився.
Джерело: The New York Times
Його протез, застарілої моделі, незручний.
“Але поки що я справляюся. Навіть якщо мені відірвуть всі ноги і руки, я зроблю все, що зможу”, – каже він.
“Лєший”
49-річний “Лєший” каже, що ніколи не думав про те, щоб покинути службу після втрати руки.
Джерело: The New York Times
Джерело: The New York Times
“Я не міг покинути своїх побратимів. Хіба може бути інший вибір, коли наша країна воює і нас вбивають? Якщо я і такі, як я, продовжуватимемо йти, у нас не залишиться людей”, – сказав він.
Поранення потребувало тривалої фізичної терапії, і йому довелося перекваліфікуватися з сапера на логіста.
“Але зараз я роблю більше, ніж будь-коли раніше. Єдина проблема в тому, що мене не пускають на нульову лінію. Мені не вистачає адреналіну — це такий потужний наркотик”, – каже він.
“Лєший” сподівається знову змінити роботу, щоб надавати психологічну підтримку солдатам.
Його самого досі переслідує те, що він побачив під час служби в рідному місті Маріуполі.
“Найважче було дітям. Їхні очі були наповнені вагою цього жахливого досвіду, ніби вони подорослішали занадто рано”, – каже він.
“Спайдер”
Куля снайпера влучила “Спайдеру” у верхню частину стегна у 2014 році. “Спайдер” втратив ногу і звільнився з армії, але знову пішов добровольцем після повномасштабного вторгнення.
Джерело: The New York Times
Джерело: The New York Times
Зараз йому 41 рік, і він каже, що його досвід може допомогти молодим солдатам зі схожими пораненнями.
“Це повинно їх надихнути”, – сказав він.
Він спробував носити протез, але сказав, що це заважає його роботі фронтового механіка.
“Тому я вирішив, що без нього буде краще”, – сказав він.
“Спайдер” швидко пересувається на милицях, але уві сні він все ще бігає на двох ногах.
Військовий сподівається отримати кращий протез після війни. Можливо, тоді, каже він, суспільство буде по-іншому ставитися до людей з ампутаціями.
За його словами, коли виходиш на вулицю у військовій формі, то “відчуваєш певну повагу”. Але в цивільному одязі “люди ставляться до тебе, як до людини з інвалідністю”.
Сергій
35-річний Сергій провів місяць у лікарні, потім 30 днів у відпустці після того, як російська артилерія відірвала йому праву руку. За його словами, йому дали ще одну відпустку, але “через 5 днів я повернувся в армію”.
Джерело: The New York Times
Джерело: The New York Times
Він повернувся командувати тим самим мінометним взводом, у тій самій місцевості, що й до поранення — продовжуючи проходити фізичну терапію.
“Купол”
“Купол” сподівається стати прикладом для наслідування і показати іншим людям з ампутацією, що це можливо.
Джерело: The New York Times
“Для мене важливо допомагати іншим, хто опинився в такій же ситуації, в якій опинився я. Річ не у тім, скільки разів ти падаєш, а в тому, скільки разів ти підіймаєшся”, – каже 33-річний Купол.
Джерело: The New York Times
“Я знайшов у собі сили прийняти свою нову реальність, і тепер, з цим, — сказав Купол, показуючи на свій багато прикрашений протез, — я продовжую боротьбу”.
- 19 лютого в Golisiyv Ski Park відбувся лижний заїзд на адаптивних кріслах та лижах для ветеранів. Захід відбувся в межах ініціативи “Адаптивні клуби “Нестримні”, яку реалізує громадська організація за підтримки Міністерства молоді та спорту.
- 16 лютого у Мистецькому арсеналі у Києві відбувся показ колекції Andreas Moskin, натхненної українською культурною елітою 20-30-х років XX століття – Розстріляним відродженням. У показі на Ukrainian Fashion Week FW25-26 взяли участь ветерани війни з ампутаціями.
- Група українських військових з протезами піднялися на Кіліманджаро в межах проєкту Second Wind, розгорнувши прапор України на вершині.
- Букви розповіли історію захисника Артема Уманця. Він переніс ампутацію кінцівки, проте на початковому етапі лікування, через певні обставини, поруч із ним не могли бути його рідні. Однак, із допомогою побратимів на небайдужих людей, він отримав можливості належного протезування.
Компанія Meta презентувала нову революційну технологію Brain2Qwerty, яка дозволяє перетворювати думки людини на друкований текст.
Китайсько-американська команда вчених знайшла на Марсі прадавні пляжі. Це доводить, що колись на Марсі могли існувати не тільки окремі озера, наповнені водою, а й океани.
Загроза втрати військової підтримки США та необхідність реалізувати безпеку України власними силами змусили європейські країни швидко зайнятися створенням банку або фонду для фінансування масштабних оборонних витрат. Є ідеї, як це зробити без значного збільшення бюджетних витрат – наприклад, за аналогією з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
В Афганістані таліби заарештували британське подружжя 79-річного Пітера та 75-річної Барбі Рейнольдсів нібито за те, що вони “навчали матерів виховувати дітей”.
Міністерство оборони створило державне підприємство “Цифрова Армія”, яке буде працювати над інтеграцією цифрових інновацій у військову сферу через співпрацю з приватним бізнесом та виведенням цих розробок на міжнародні ринки.