Як загибла Ірина Цибух намагалась змінити традиції вшанування полеглих воїнів- NYT
Джерело: NYT
Медикиня Ірина Цибух сказала у відеозверненні до подруги, як би вона хотіла, щоб її поховали, якщо вона загине на фронті. Однак, вона зробила це не просто як власне побажання – госпітальєрка ще за життя боролась за те, щоб навчити українців вшановувати полеглих бійців.
Для свого похорону вона побажала, щоб всі вивчили 10 значущих українських пісень, щоб заспівати біля її труни.
“Кожен заспіває і чогось навчиться, – посміхаючись, сказала вона у своєму повідомленні. – Коротше кажучи, мій похорон не буде марним”.
Вона загинула 29 травня під Харковом, за кілька днів до свого 26-річчя. На похоронах тисячі українців прийшли у вишиванках і співали на її честь.
Для Ірини, яка також була освітянкою та журналісткою, ці інструкції були не лише особистими, але й спробою змінити спосіб, в який Україна вшановує своїх загиблих солдатів. Вона зробила це своєю місією, поширюючи свої погляди через Instagram, інтерв’ю та статті.
Замість радянських меморіалів медикиня агітувала за людяніший підхід, як щоденна хвилина мовчання. Вона наголошувала, що українці повинні розуміти, що їхнє повсякденне життя триває, тому що інші загинули, захищаючи їх.
“Коли ми залишаємося живими, ми мимоволі стаємо відповідальними перед загиблими – говорити і пам’ятати про те, що сталося. Це спосіб бути в мирі з собою”, – сказала Ірина.
Вона вважала, що уряд неефективно допомагає громадянам вшановувати солдатів і розуміти значення боротьби за незалежність України. Офіційні заходи, оновлені у 2021 і 2022 роках, все ще зосереджені на радянських меморіалах, які пані Цибух критикувала як знеособлені і спрямовані на прославляння тоталітарної держави, а не громадян. Це суперечить цінностям, що формують нинішню боротьбу України проти Росії.
Офіційні вшанування включають ритуали з транспортуванням солдатів у трунах на центральні площі міст і кладовища, що стало звичним після двох років війни. Водночас по країні з’явилися інші форми вшанування, як-от співи, багаття, панахиди та читання віршів. У деяких регіонах люди часто стають на коліна перед похоронними кортежами, кидаючи квіти загиблим солдатам.
Госпітальєрка вважала, що уряд має звернути увагу на ці альтернативні методи та просувати найкращі з них, замість спорудження безликих пам’ятників, які не відповідають реаліям сучасної війни.
“Ми інші. Ми знаємо кожного, хто загинув за Україну. Ми обов’язково ідентифікуємо всіх людей. Тому в українському форматі не може бути пам’ятника невідомому солдату”.
Одним із ключових акцентів кампанії загиблої медикині була хвилина мовчання, запроваджена урядом на початку війни. Хоча в деяких місцях люди зупиняються щодня, в інших, зокрема в Києві, це часто ігнорують.
За кілька тижнів до своєї смерті вона разом з активістами закликала поширити цю практику по всій країні. Ірина вважала, що хвилина мовчання щодня о 9 ранку стане важливим способом вшанувати загиблих і допоможе українцям спільно пережити трагічні події.
“Найвища цінність – це свобода. Щоб мати свободу, потрібно мати й інші цінності. Ти повинен зрозуміти себе, чітко знати, ким ти є для себе, що таке твоє особисте щастя, і як ти можеш його досягти. Після того, як ви отримаєте відповіді на ці питання, найважливіше – не зупинятися на досягнутому”.
- 2 червня у Києві попрощалися з загиблою парамедикинею добровольчого батальйону “Госпітальєри” 25-річною Іриною Цибух із позивним “Чека”.
- Близька подруга Ірини, українська бандуристка Марина Круть передала Буквам останнє повідомлення, яке отримала від госпітальєрки, в якому вона зізналася, що їй “тужливо прощатися з домом, особливо перед початком літа”.
- Брат загиблої на фронті членкині медичного добровольчого батальйону “Госпітальєри” Ірини Цибух, Юрій, оприлюднив посмертний лист сестри, який вона написала ще у квітні 2023 року.
- 30 травня президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні прокоментував загибель бойової медикині медичного добровольчого батальйону “Госпітальєри” Ірини Цибух.
- У середу, 29 травня, під час ротації на Харківському напрямку загинула парамедикиня “Госпітальєрів” Ірина Цибух на псевдо “Чека”. Друзі та колеги діляться спогадами про загиблу в соцмережах.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.