Японська компанія виводить своїх співробітників з російського проєкту СПГ

Джерело: Reuters

Японська компанія Mitsui and Co вирішила вивести своїх співробітників з російського проєкту зрідженого природного газу (СПГ) Arctic LNG 2.

Побоюючись негативної реакції з боку санкцій, іноземні акціонери призупинили участь у проєкті, відмовившись від своїх зобов’язань щодо фінансування та контрактів.

Водночас спільне підприємство Mitsui з японською JOGMEC, як очікується, збереже свої частки в Arctic LNG 2.

Arctic LNG 2 є ключовим елементом у прагненні Росії збільшити свою глобальну частку зрідженого природного газу до 20% до 2030 року на світовому ринку з 8% зараз.

Державні нафтові компанії Китаю CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій у проєкті.

Французька TotalEnergies, консорціум японських Mitsui and Co і JOGMEC також мають по 10% акцій.

Європейський Союз досяг попередньої угоди щодо газового регулювання, що дозволить країнам фактично заборонити російські постачання скрапленого природного газу (СПГ) без нових енергетичних санкцій.
У США намагаються не допустити, аби Росія стала одним з головних експортерів скрапленого природного газу (СПГ). Вашингтон до цього часу намагався уникнути збоїв на світових енергетичних ринках.
2 листопада в заяві міністерства торгівлі США зазначили, що адміністрація Байдена додала 12 російських компаній до торговельного чорного списку за підтримку російських військових безпілотниками.
Санкції Заходу проти експорту російської нафти не позбавляють Кремль доходів для фінансування війни в Україні, а це означає, що ці заходи не досягають однієї зі своїх головних цілей.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), якщо Росія перестане атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Водночас він наголосив, що будь-які кроки до деескалації мають бути взаємними та передбачати реальні гарантії.

Домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального викликала критику серед американських політичних коментаторів, активістів і користувачів соцмереж. Вони звинувачують американську адміністрацію у фінансовій підтримці Росії та висловлюють солідарність з Україною. Водночас частина прихильників Трампа покладає відповідальність за зростання цін на пальне на українські удари по російських нафтопереробних заводах.

У Запоріжжі рятувальники дістали з-під завалів будинку кота, який опинився під уламками внаслідок російського авіаудару.

У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт, який має заборонити закупівлі російської нафти та не дозволити президенту Дональду Трампу послабити санкції проти Росії. Ініціатива з’явилася після оголошення домовленості про постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував рішення США послабити санкції проти російського пального. Він також назвав абсурдними звинувачення на адресу України через зростання цін на енергоносії.