Японська компанія виводить своїх співробітників з російського проєкту СПГ
Джерело: Reuters
Японська компанія Mitsui and Co вирішила вивести своїх співробітників з російського проєкту зрідженого природного газу (СПГ) Arctic LNG 2.
Побоюючись негативної реакції з боку санкцій, іноземні акціонери призупинили участь у проєкті, відмовившись від своїх зобов’язань щодо фінансування та контрактів.
Водночас спільне підприємство Mitsui з японською JOGMEC, як очікується, збереже свої частки в Arctic LNG 2.
Arctic LNG 2 є ключовим елементом у прагненні Росії збільшити свою глобальну частку зрідженого природного газу до 20% до 2030 року на світовому ринку з 8% зараз.
Державні нафтові компанії Китаю CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій у проєкті.
Французька TotalEnergies, консорціум японських Mitsui and Co і JOGMEC також мають по 10% акцій.
- Європейський Союз досяг попередньої угоди щодо газового регулювання, що дозволить країнам фактично заборонити російські постачання скрапленого природного газу (СПГ) без нових енергетичних санкцій.
- У США намагаються не допустити, аби Росія стала одним з головних експортерів скрапленого природного газу (СПГ). Вашингтон до цього часу намагався уникнути збоїв на світових енергетичних ринках.
- 2 листопада в заяві міністерства торгівлі США зазначили, що адміністрація Байдена додала 12 російських компаній до торговельного чорного списку за підтримку російських військових безпілотниками.
- Санкції Заходу проти експорту російської нафти не позбавляють Кремль доходів для фінансування війни в Україні, а це означає, що ці заходи не досягають однієї зі своїх головних цілей.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.