Японська компанія виводить своїх співробітників з російського проєкту СПГ
Джерело: Reuters
Японська компанія Mitsui and Co вирішила вивести своїх співробітників з російського проєкту зрідженого природного газу (СПГ) Arctic LNG 2.
Побоюючись негативної реакції з боку санкцій, іноземні акціонери призупинили участь у проєкті, відмовившись від своїх зобов’язань щодо фінансування та контрактів.
Водночас спільне підприємство Mitsui з японською JOGMEC, як очікується, збереже свої частки в Arctic LNG 2.
Arctic LNG 2 є ключовим елементом у прагненні Росії збільшити свою глобальну частку зрідженого природного газу до 20% до 2030 року на світовому ринку з 8% зараз.
Державні нафтові компанії Китаю CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій у проєкті.
Французька TotalEnergies, консорціум японських Mitsui and Co і JOGMEC також мають по 10% акцій.
- Європейський Союз досяг попередньої угоди щодо газового регулювання, що дозволить країнам фактично заборонити російські постачання скрапленого природного газу (СПГ) без нових енергетичних санкцій.
- У США намагаються не допустити, аби Росія стала одним з головних експортерів скрапленого природного газу (СПГ). Вашингтон до цього часу намагався уникнути збоїв на світових енергетичних ринках.
- 2 листопада в заяві міністерства торгівлі США зазначили, що адміністрація Байдена додала 12 російських компаній до торговельного чорного списку за підтримку російських військових безпілотниками.
- Санкції Заходу проти експорту російської нафти не позбавляють Кремль доходів для фінансування війни в Україні, а це означає, що ці заходи не досягають однієї зі своїх головних цілей.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія продала країнам Євросоюзу нафту та газ нібито на 320,7 млрд доларів. Принаймні про це заявив віцепрем’єр російського уряду Олександр Новак, відповідальний за енергетичний сектор.
13 жовтня російські війська продовжили атакувати дронами українську столицю. Зокрема уламки ворожих БпЛА упали у парку “Орлятко”.
США та європейські країни виробляють спільну пропозицію щодо закінчення російсько-української війни, яка має запропонувати Києву та Москві економічні стимули та гарантії безпеки в обмін на територіальний компроміс, пише колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американського посадовця.
Колишній спецпредставник президента США з питань України, генерал Кіт Келлог не погоджується з думкою, що ініціатива у війні між Росією та Україною, зокрема через укладену зі США дизельну угоду, переходить на бік Москви.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угоду президента США Дональда Трампа з Росією про постачання дизельного пального та закликав посилити санкції проти Москви.