Японська компанія виводить своїх співробітників з російського проєкту СПГ

Джерело: Reuters

Японська компанія Mitsui and Co вирішила вивести своїх співробітників з російського проєкту зрідженого природного газу (СПГ) Arctic LNG 2.

Побоюючись негативної реакції з боку санкцій, іноземні акціонери призупинили участь у проєкті, відмовившись від своїх зобов’язань щодо фінансування та контрактів.

Водночас спільне підприємство Mitsui з японською JOGMEC, як очікується, збереже свої частки в Arctic LNG 2.

Arctic LNG 2 є ключовим елементом у прагненні Росії збільшити свою глобальну частку зрідженого природного газу до 20% до 2030 року на світовому ринку з 8% зараз.

Державні нафтові компанії Китаю CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій у проєкті.

Французька TotalEnergies, консорціум японських Mitsui and Co і JOGMEC також мають по 10% акцій.

Європейський Союз досяг попередньої угоди щодо газового регулювання, що дозволить країнам фактично заборонити російські постачання скрапленого природного газу (СПГ) без нових енергетичних санкцій.
У США намагаються не допустити, аби Росія стала одним з головних експортерів скрапленого природного газу (СПГ). Вашингтон до цього часу намагався уникнути збоїв на світових енергетичних ринках.
2 листопада в заяві міністерства торгівлі США зазначили, що адміністрація Байдена додала 12 російських компаній до торговельного чорного списку за підтримку російських військових безпілотниками.
Санкції Заходу проти експорту російської нафти не позбавляють Кремль доходів для фінансування війни в Україні, а це означає, що ці заходи не досягають однієї зі своїх головних цілей.

Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.