Японська компанія виводить своїх співробітників з російського проєкту СПГ

Джерело: Reuters

Японська компанія Mitsui and Co вирішила вивести своїх співробітників з російського проєкту зрідженого природного газу (СПГ) Arctic LNG 2.

Побоюючись негативної реакції з боку санкцій, іноземні акціонери призупинили участь у проєкті, відмовившись від своїх зобов’язань щодо фінансування та контрактів.

Водночас спільне підприємство Mitsui з японською JOGMEC, як очікується, збереже свої частки в Arctic LNG 2.

Arctic LNG 2 є ключовим елементом у прагненні Росії збільшити свою глобальну частку зрідженого природного газу до 20% до 2030 року на світовому ринку з 8% зараз.

Державні нафтові компанії Китаю CNOOC Ltd і China National Petroleum Corp (CNPC) мають по 10% акцій у проєкті.

Французька TotalEnergies, консорціум японських Mitsui and Co і JOGMEC також мають по 10% акцій.

Європейський Союз досяг попередньої угоди щодо газового регулювання, що дозволить країнам фактично заборонити російські постачання скрапленого природного газу (СПГ) без нових енергетичних санкцій.
У США намагаються не допустити, аби Росія стала одним з головних експортерів скрапленого природного газу (СПГ). Вашингтон до цього часу намагався уникнути збоїв на світових енергетичних ринках.
2 листопада в заяві міністерства торгівлі США зазначили, що адміністрація Байдена додала 12 російських компаній до торговельного чорного списку за підтримку російських військових безпілотниками.
Санкції Заходу проти експорту російської нафти не позбавляють Кремль доходів для фінансування війни в Україні, а це означає, що ці заходи не досягають однієї зі своїх головних цілей.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.