Єдиний військовий, який не здався у полон з «Азовсталі»: історія бійця «Схід»

Джерело: інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING

Військовий Олександр із позивним “Схід” стверджує, що він – єдиний, хто не вийшов у полон та залишився сам на “Азовсталі” після виходу українських захисників. Пізніше він тиждень ховався від росіян, пройшов майже 200 км окупованою ворогом територією та повернувся на підконтрольну Україні територію.

Олександр народився в Луганську, брав участь в проукраїнських рухах та мітингах. У 2014 році йому сказали, що ним “інтересуються” і порадили покинути місто. На той момент вже два друга Олександра загинули в “Азові”, тому у 2015 році він прийняв рішення і подав заявку в бригаду “Азов”.

У 2020 році боєць “Схід” припинив службу в “Азові” та “намагався знайти себе у цивільному житті” в Києві. Проте йому не вдалось знайти бажану роботу в столиці й Олександр став охоронцем на цивільних суднах в Сомалі, які охороняв від так званих сомалійських піратів.

Про повномасштабне вторгнення Росії в Україну він дізнався не одразу, а 26 лютого, коли в Олександра з’явився доступ до Інтернету. Він терміново зв’язався з компанією, на яку працював, та розірвав контракт.

“Я просто, напевно, ніколи б не пробачив собі, якби я не брав участі в війні за Україну, а залишився десь за кордоном в повній безпеці, коли мої друзі гинуть і виявляють неабиякий героїзм заради свободи”, – сказав Олександр.

У рамках спецоперації Олександр полетів на гвинтокрилі в Маріуполь. На гелікоптерах були працівники Головного управління розвідки й “найкращі пілоти країни”, які доставляли бійців до Маріуполя.

“Нам перед операцією сказали, що ви летите в Маріуполь, і вас доставлять найкращі пілоти цієї країни. Я спочатку скептично поставився до цього, але коли ми злетіли, я зрозумів, що це дійсно так. У нас також був наказ взяти цивільний одяг”, – розповів боєць “Схід”.

Вони успішно добралися до заводу “Азовсталь”.

“Коли я летів туди, я цілком розумів, що скоріше за все, я загину в боях за Маріуполь, але я був щасливий, що це буде разом із моїми братами-азовцями”, – сказав Олександр.

Після важких боїв прийшов наказ від президента – зберегти життя.

“Я вирішив виконати цей наказ трохи в інший спосіб, бо я вважав, що у мене є шанс”, – сказав Олександр.

Боєць “Схід” підійшов до свого командира, розповів про свою ситуацію та попросив, щоб той не подавав його в списки до росіян. Відтак Олександра подали як зниклого безвісти.

“Він (командир) здивувався, але все ж таки він прийняв моє рішення. Мені мій взвод кожен потиснув руку, побажав успіху, щоб у мене все вийшло”, – сказав “Схід”.

Він розповів, як саме знайшов собі схованку:

“Це велика територія, місто в місті, можна сказати. І було багато якихось таких непримітних місць, куди людина ніколи не захоче залізти. І ми знайшли в одному люк каналізаційний, і знайшли хід вбік, розібрали там з другом туди вхід, принесли матраци, якісь ковдри, принесли води, консерв трохи, цукор, чай і так далі”.

Олександр планував залишитися там із другом, проте той в останній момент передумав і вирішив вийти в полон.

Приміщення, в якому переховувався “Схід”, було заввишки приблизно 1,20 – 1,30 м та довжиною близько 5 м і шириною до 2 м. Олександр пробув там 7 днів.

“Вже на сьомий день дуже погано почував себе, я розумів, що якщо я ще якийсь час не вилізу звідси, то я можу померти від нестачі їжі і так далі. І на сьомий день я прийняв рішення виходити з цього сховку”, – розповів боєць.

“Схід” переодягнувся в цивільний одяг, розібрав зброю, заховав її в різних місцях і почав виходити вночі.

“Ворог себе демаскував тим, що вони на постах палили вогнища, ходили з ліхтарями, гучно спілкувалися. І я бачив по тому, де вони дислокуються, шукав місця, де я буду проходити і як виходити з “Азовсталі””, – сказав Олександр.

Він йшов досить довго, бо часто зупинявся і дослухався до місцевих звуків. До світанку бійцю вдалося вийти в місто.

Продовження своєї історії боєць “Схід” написав у своїй книзі.

“Пройшовши 200 кілометрів пішки, стерши ноги в кров, все ж я зміг здобути для себе свободу. А як це було, там багато пригод, все це вже буде описано в книзі”, – анонсував Олександр.

Зараз він продовжує захищати країну і входить до складу 3-ої штурмової бригади.

“Продовжую виконувати завдання, знаходжусь в Роті Крил, в екіпажі з назвою “Нахтіґаль”, виконую завдання з повітряної розвідки. Займаємось виявленням, коригуванням та знищенням ворожих цілей бронетехніки тощо,” – зазначив боєць.

До Дня захисників та захисниць художниця з Києва Інна Дранківська ініціювала фотопроєкт, присвячений боротьбі родин за свободу захисників “Азовсталі”.
Богдан “Тавр” Кротевич, Катерина “Пташка” Поліщук, Валерія “Нава” Суботіна та інші захисники Маріуполя та “Азовсталі”, маріупольчани, рідні та близькі полонених військових поділилися з Буквами вітанням з Днем Маріуполя.
З 3 по 17 вересня у самому центрі Мілану – вія Данте проходить виставка фотографій із книги української письменниці Анастасії Дмитрук “Очі Маріуполя”. Виставка організована Асоціацією Української молоді в Мілані “UaMi”, за підтримки Благодійного фонду родини Квятковських та патронату муніципалітету міста Мілан і Генерального Консульства України в Мілані.
Українська тележурналістка Тетяна Даниленко розповіла, що вже понад рік рідні не можуть поховати героїв, які боронили Маріуполь.

Президент Володимир Зеленський активізував контакти з американськими посадовцями на тлі напружених відносин із главою США Дональдом Трампом. За минулу добу він поговорив із державним секретарем США Марко Рубіо, поінформував делегацію американських законодавців про ситуацію на фронті та зустрівся з представниками оборонної компанії Lockheed Martin. Також запланована його зустріч зі спецпредставниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.