«єКров»: в Україні кров та її компоненти контролюватиме інформаційна система донорства
Джерело: МОЗ
В Україні кров та її компоненти контролюватиме інформаційно-комунікаційна система донорства крові “єКров”.
Відтепер на неї покладено функції, пов’язані з донорством крові та її компонентів. Це значить, що адміністративні процедури та виробничі процеси у сфері донорства крові та її компонентів будуть функціонально автоматизовані.
До складу системи “єКров” входитимуть функціональні модулі та реєстри, що дозволять узагальнити повну інформацію щодо здійснення донацій, проведення окремих видів обстеження, планування та моніторингу.
У взаємодії з електронною системою охорони здоров’я система “єКров” забезпечуватиме облік і контроль донорства крові та компонентів крові.
У складі системи “єКров” функціонуватиме кілька публічних реєстрів, які, зокрема, розробляються на платформі “Дія.Engine”.
Окрім цього, постановою передбачено й створення реєстру ліцензій, який буде передано для ведення та виконання функцій, пов’язаних із ліцензуванням та здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері донорства крові та компонентів крові Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
“Гарантування безпеки і якості донорської крові та компонентів крові – євроінтеграційні зобов’язання України. Можливості системи дозволять мати своєчасну і достовірну інформацію про потреби в крові, а також моніторити запаси крові на національному та регіональному рівнях”, – зазначила заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифровізації Марія Карчевич.
- В Україні розширили перелік лікарів, які можуть проводити переливання крові – додали ще 26 лікарських спеціальностей, переважно хірургічного профілю.
- Уряд України ухвалив постанову, згідно з якою переливати кров зможуть не лише люди з медичною освітою, а й військовослужбовці, які пройшли відповідне навчання.
- Кабінет міністрів України дозволив – у разі нагальної потреби чи при виникненні надзвичайних ситуацій – ввозити з-за кордону донорську кров та її компоненти.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.