ЄС остаточно узгодив кредит Україні на €35 млрд коштом російських активів
Джерело: пресслужба Ради ЄС
23 жовтня Рада Європейського Союзу остаточно схвалила виділення Україні кредиту у 35 мільярдів євро коштом відсотків від заморожених російських активів.
✍✅ Following the successful conclusion of a written procedure, the Council today adopted a financial assistance package to Ukraine, including an exceptional macro-financial assistance (MFA) loan of up to €35 billion and a loan cooperation mechanism that will support Ukraine in… pic.twitter.com/r2uk1WgzwF
— Hungarian Presidency of the Council of the EU 2024 (@HU24EU) October 23, 2024
Схвалення механізму для кредиту у 35 мільярдів євро для України відбулось за письмовою процедурою.
Після успішного завершення письмової процедури Рада сьогодні прийняла пакет фінансової допомоги Україні, включаючи виняткову позику макрофінансової допомоги на суму до 35 мільярдів євро та механізм кредитної співпраці, який підтримуватиме Україну у виплаті позик для до 45 мільярдів євро, наданих ЄС і партнерами G7, – мовиться у дописі.
Остаточно рішення набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Додамо, 22 жовтня Європейський парламент проголосував за рішення 518 головами “за”, 56 “проти” і 61 – утримались.
G7 планує надати спільну позику в розмірі 50 мільярдів доларів для допомоги Україні, яку погашатимуть шляхом прибутків, отриманих від заморожених російських активів.
Понад дві третини активів, близько 210 мільярдів євро, заморожено в 27 країнах Європейського Союзу, в основному в бельгійській компанії зі зберігання та обслуговування активів Euroclear.
- Європейська комісія представила країнам-членам три варіанти виконання плану G7, згідно з яким західні союзники залучать для допомоги Україні 50 мільярдів доларів, отриманих з доходів від заморожених активів РФ.
- Велика Британія надасть Україні кредит на суму 2,26 млрд фунтів стерлінгів, який погашатимуть з доходів заморожених активів Росії.
У ніч на 4 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир” і вогневу групу противника на тимчасово окупованій території Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів на Луганщині.
Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.
Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.
3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.
У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.