ЄС відхилив запит Угорщини та Словаччини на переговори щодо нафтових санкцій
Джерело: Reuters
Європейська комісія відхилила прохання Угорщини та Словаччини виступити посередником у процедурі консультацій з Україною щодо санкцій, запроваджених проти російської нафтовидобувної компанії “Лукойл”, повідомив у п’ятницю речник Комісії.
“Служби Комісії попередньо дійшли висновку, що термінові консультації не виправдані”, – сказав речник.
Він додав, що у Брюсселя немає ознак того, що санкції України створили ризик для європейської безпеки енергопостачання, оскільки російська нафта все ще надходить через нафтопровід “Дружба”, який з’єднує Росію через Україну з Чехією, Словаччиною та Угорщиною.
“Схоже, що санкції, введені Україною проти “Лукойлу”, не впливають на поточні операції з транзиту нафти через “Дружбу”, які здійснюють трейдерські компанії, оскільки “Лукойл” не є формальним власником нафти”, – сказав речник.
Словаччина та Угорщина поскаржилися в Брюссель на рішення України включити “Лукойл” у свій список санкцій, заявивши, що це заважає їм купувати російську нафту.
Цього тижня Угорщина надала Комісії додаткову інформацію з цього питання, яку Комісія проаналізує.
Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.
- Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зателефонував главі українського уряду Денису Шмигалю зі скаргами на санкції проти РФ, через які його країна припинила отримувати нафту.
- 1 серпня речник Єврокомісії Балаш Ужвар заявив про відсутність ризиків для безпеки після санкцій України на транзит російської нафти до Словаччини та Угорщини.
- Словаччина пригрозила Україні запровадити “взаємні заходи” через припинення транзиту нафти російської компанії “Лукойл”. Президент Словаччини Пітер Пеллегріні та міністр оборони Роберт Калиняк висловили незадоволення рішенням України.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.