Єврокомісія оголосила нові кліматичні цілі до 2024 року
Джерело: Reuters
6 лютого Європейська комісія рекомендувала Євросоюзу скоротити чисті викиди парникових газів на 90% до 2040 року, що є амбітною ціллю, яка перевірить політичні апетити регіону щодо боротьби зі зміною клімату перед виборами в ЄС.
Після виборів в Європарламенті, які відбудуться у червні 2024 року, новий склад Єврокомісії повинен представити відповідну законодавчу пропозицію. Наразі ж рекомендація комісії не є обов’язковою.
Скоротити викиди парникових газів мають сектори, що стосуються промисловості, транспорту та сільського господарства. Пропозиція також передбачає розширення використання відновлюваних джерел енергії та розвиток технологій уловлювання та зберігання вуглецю. Це робиться для того, щоб запобігти потраплянню CO2 в атмосферу та уповільнити глобальне потепління.
Нам потрібно переконатися, що у нас є збалансований підхід, — зауважив єврокомісар Вопке Хьокстра в Європейському парламенті, оприлюднивши пропозицію. — Переважна більшість наших громадян бачать наслідки зміни клімату, хочуть захисту, але також стурбовані тим, що це означає для їхнього існування.
У 2021 році ЄС законодавчо закріпив пропозицію зробити європейську економіку і суспільство кліматично нейтральними до 2050 року. Закон ЄС про клімат також встановив першу проміжну ціль — скоротити викиди парникових газів не менше ніж на 55% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком.
Ціль до 2040 року змінить енергетичний баланс Європи, поступово припинить використання вугільної енергетики, а загальне використання викопного палива зменшить на 80% і замінить його відновлюваною та ядерною енергією.
У проєкті також викладено плату за нездатність боротися зі зміною клімату у формі більш руйнівних екстремальних погодних умов, які можуть означати додаткові витрати в розмірі 2,4 трильйона євро в ЄС до 2050 року, якщо глобальне потепління не обмежиться 1,5 градусами Цельсія порівняно з доіндустріальним періодом.
Скорочення викидів на 90% до 2040 року відповідає зобов’язанням ЄС за Паризькою кліматичною угодою та рекомендаціям Науково-консультативної ради ЄС щодо зміни клімату. У червні 2023 року ЄС рекомендував скоротити викиди парникових газів на 90-95% до 2040 року.
У 2022 році ЄС скоротив викиди парникових газів на 33% порівняно з рівнем 1990 року.
- Італійський гігант у сфері відновлювальної енергетики Enel Green Power спільно з сицилійським стартапом Reiwa розробили робота SandStorm, який автоматично очищає сонячні батареї без використання води чи газу.
- Компанія Google представила нову модель штучного інтелекту Robotics Transformer 2 (RT-2), що може допомогти навчити роботів виконувати такі завдання, як викидання сміття.
- Вчені пояснюють, що повені, хвилі сильної спеки, лісові пожежі спричинені зміною клімату і такі природні катастрофи будуть посилюватись через нагрівання планети.
- Адміністрація Байдена витратить 1,2 мільярда доларів на допомогу в будівництві перших у країні двох промислових заводів для видалення забрудненого вуглекислого газу з атмосфери. Це нова технологія, яка, на думку деяких вчених, може стати проривом у боротьбі з глобальним потеплінням.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.